Люди, які регулярно відвідують церкву, а також цікавляться релігією, найчастіше не розуміють чому в католицьких церквах прийнято сидіти, а в православних стояти. І це при тому, що обидва напрямки походять від християнства. Детальніше розглянемо витоки цієї традиції, а також допущення її порушення.

І в першу чергу варто сказати, що стояти під час служби – традиція. Прямої заборони на сидіння під час молитви немає ні в одному православному тексті. Однак здавна прийняті традиції досі знаходять відгук і незмінно закріплені в нинішній культурі.

Обґрунтовано ж традиція тим, що під час молитви людина повинна трудитися як духовно, так і тілесно. Саме «жертва» Богу у вигляді змученого стоянням тіла не залишається їм непоміченою. Особливо це стосується випадків тривалого богослужіння, наприклад в монастирях, де при тривалому сидінні і читанні молитов людина може заснути і прийти до розслаблення. А це фактично зведе всю службу нанівець.

Довідка. На Русі існувало таке вираження: «відстояв обідню». Тут основний упор робиться саме на те, що людина стоїть. Адже здорові завжди стояли, в той час як немічні або літні робити цього не могли.

Проте дотримуватися цієї традиції потрібно не завжди, тому як під час служби можуть бути місця, в яких віруючих благословляють на сидіння, тим самим дозволяючи їм перепочити. Це актуально для тривалих богослужінь, наприклад, в момент цілонічних чувань або читанні кафізми з Псалтиря або Паремії. В основному вони представляють собою уривки зі Старого Завіту.

Однак є служби, де стояти обов’язково. До таких належать етапи читання Божественної літургії: Євангелія, Херувимська пісня, Євхаристійний канон.

Особливість католицтва

Якщо ж торкнутися специфіки католицької служби, то тут все інакше: за тривалістю вона часто коротше. У православних монастирях богослужіння може тривати аж до чотирьох і більше годин. У католиків такого немає. Їх також не торкнулися стародавні традиції, які до цієї пори збереглися в православної церкви.
Проте потрібно враховувати, що звичаї багатогранні і мінливі. І хоча прийнято вважати, що католики не завжди стоять під час служби, це не зовсім правда. Так, наприклад, вони не можуть сидіти на літургії і проповіді. Встають вони також і при читанні Євангелії, і Символу Віри.

Також велику роль у формування традицій вносить менталітет і історичні передумови, включаючи особливості культури народу. Якщо православний повинен дотримуватися в рік чотири пости, то у католиків їх кількість знижено до двох, так само як і умови – вони менш жорсткі. Священики також дотримуються думки, що тільки сидячи людина здатна розслабитися і духовно віддатися Богу в повній мірі.

Подібне розділення церков відбивається не тільки в специфіці проведення служби, а й в інших аспектах віри. Кожне покоління закріплює за собою традиції і правила, які дотримуються спадкоємці. Природно, як і в православ’ї, літніх і хворих людей ніхто стояти не змушує навіть в тих випадках, коли це необхідно.

Чи припустимо сидіти?

Втім, сидіти під час служби допустимо. Більш того, в церквах навіть розташовані лавки, хоч і в невеликій кількості. В основному вони призначені для літніх людей, стояти яким не дозволяє здоров’я. Ними також користуються інваліди та немічні люди, адже незалежно від стану свого здоров’я, вони прийшли нести службу.

У храмах також можна зустріти стасидії, що вельми поширені в грецьких православних церквах. Вони являють собою високі крісла, у яких присутня відкидне сидіння. Завдяки цьому «в них» можна стояти, спираючись тільки на спинку і підлокітник, напівсидіти і сидіти. Їх також використовують літні люди або всі ті, хто прийшов на тривале богослужіння.

Не потрібно змушувати себе стояти, якщо робити це не дозволяє здоров’я. Священики ставляться до цього з розумінням і не засуджують, так само як і Бог розуміє, що людина немічна фізично, але сильна духовно.