Як перенести страждання, хворобу, смерть близької людини? Про це розповів священник, богослов Олексій:
“Якось я розмовляв із жінкою, яка втратила сина і була невтішна. Я сказав їй, що тут ми живемо як мандрівники чи прибульці. Ми подорожуємо лісами та горами, серед бурь та смертельних небезпек. І раптом підлітає гелікоптер, у якому є одне вільне місце. І вертоліт прямує туди ж, куди йдуть мандрівники. І я запитав цю жінку: «Що б ви зробили?»
Вона відповіла, що, звичайно, відправила б на гелікоптері свого сина. Я не сумнівався у її відповіді. І сказав: «Так ось вертоліт уже забрав вашого сина додому. Скоро і ви там будете. Поки що ви йдете. І невідомо, які випробування чекають на вас на вашому шляху. А він уже повернувся додому. І ваше завдання — дякувати Богові і готуватися до зустрічі із сином. Вам потрібно упорядкувати свою душу».
Мені здалося, що цій жінці моє пояснення припало до душі. Значною мірою вона заспокоїлася.
Як взагалі потрібно ставитися до скорбот з християнської точки зору? Перше, що потрібно людині, — нікого не засуджувати і не шукати винних.
Другий ступінь перенесення страждань — треба усвідомити, що, переживаючи цю скорботу, я отримую гідне у своїх справах. Це дуже важко зрозуміти. Зазвичай ми починаємо шукати причину в обставинах, інших, але тільки не в собі.
Розбійник, розп’ятий праворуч від Христа, сказав: «Достойне у наших справах отримали». І почув у відповідь: Сьогодні ж будеш зі Мною в раю. І отримав колосальне внутрішнє полегшення, бо Царство Боже всередині нас є.
Отже, важливо усвідомити, що те, що зі мною сталося, це «гідне у справах моїх». А не якась безглузда трагедія, яку мені послав Бог. Він нікого не карає та нікого не нагороджує. Все відбувається за духовними законами життя. Через мій духовний стан зі мною відбувається та чи інша трагедія.
Це дуже важливо зрозуміти, якщо ви хочете звільнитися від душевних страждань, від внутрішнього пекла.
Третій ступінь включає подяку Богові: «Господи, дякую Тобі за ці страждання. Щоб хоч через ці страждання могла очиститись моя душа».
Ці три ступені дозволять християнинові позбутися внутрішніх страждань. Зовнішні страждання можуть продовжуватися, але внутрішні страждання вщухають. Наприклад, хвороба залишається, але душевні страждання припиняються.
Отже, християнин має засіб, який полягає у зверненні уваги до самого себе, свого стану. І до розуміння того, що, зрештою, причиною всіх наших бід є наш ненормальний внутрішній стан, який ми самі творимо. Ні Бог, ні диявол, ні інші люди… Я сам творю цей стан. Чим? Своїми думками, своїми почуттями, своїми бажаннями…
Дуже важливо це усвідомити, а потім подякувати Богові за те, що через ці страждання моя душа може очиститися.