Будь-віруюча людина прекрасно знає, що будь-яка молитва – це розмова з Богом. Саме в них виражаються наші болі і сподівання, жевріють наші надії і прохання. Але в найвідчайдушніші моменти православні вимовляють прохальні молитви Богородиці.
Саме до Богоматері звертаємося ми, просячи її позбавлення від душевних мук. Недарма до Божої Матері звертаються також часто, як і до самого Бога. Про це свідчить той факт, наскільки високо цінує її церква, а для багатьох парафіян в свідомості Богородиця набагато вище всіх відомих святих. Дуже часто віруючі, що вимовляли прохальні молитви до Пресвятої Богородиці, ставали свідками безлічі чудес і зцілень від невиліковних хвороб.
Сама Божа Матір зазнала під час свого життя величезна кількість страждань, як і багато людей. Тому віруючі жінки вірять, що вона не залишить їх у біді, зігріє душі милістю.
Як вимовляти прохальні молитви Божій Матері?
Прохальні молитви мають особливі силу і призначення. Людина, що говорить її слова, не просто звертається за допомогою до Божої Матері, а вирішується на певні дії, просить вибачення за гріхи, скоєні через слабку волю і безсиллям перед спокусами.
Перед молитвою кожному стражденному необхідно покаятися в своїх гріхах, роздати милостиню нужденним. Після цього слід прийти до церкви, сповідатися і причаститися.
Саму прохальну молитву Богоматері можна читати як в церкві, так і вдома, на самоті.
Найчастіше до Богоматері звертаються жінки, так як вона сама була люблячою матір’ю. Віруючі просять у Святої послати їм радість материнства, вилікувати від важких захворювань, наставити на шлях істинний їх нерозсудливих чад. Щирі слова молитви допоможуть у важкі моменти життя, врятують від зрад і ненависті, але головною умовою для цього є щира віра і чистота душі.
Молитва перша:
“До кого вдамося, Владичице? До кого припадемо у скорботі нашій, якщо не до Тебе, Царице Небесна? Хто плач наш і зітхання прийме, якщо не Ти, Пренепорочна, Надіє християн і Пристановище нам, грішним? Хто перевершить Тебе у милості? Прихили слух Твій до нас, Владичице, Мати Бога нашого, і не відкинь тих, що потребують допомоги Твоєї: почуй стогін наш, підкріпи нас, грішних, врозуми і навчи, Царице Небесна, і не відступи від нас, рабів Твоїх, Владичице, за нарікання наше, але будь нам Матір’ю й Заступницею, і передай нас милостивому покрову Сина Твого. Влаштуй нашу долю, як Сама зволиш, і приведи нас, грішних, до тихого й мирного життя, щоб, оплакуючи гріхи наші, ми возрадувалися з Тобою завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.”
Молитва друга:
“Царице моя Преблагая, Надіє моя Богородице! Заступнице сиріт і подорожніх Пристановище! Скорботних Радосте, ображених Покровительнице. Бачачи мою біду, бачачи мою скорботу, поможи мені як немічному, покермуй мною як подорожнім. Образу мою знаючи, розріши її, як бажаєш. Бо не маю іншої помочі, окрім Тебе, ані іншої заступниці, ані благої утішительниці, лише Тебе, о, Богомати, що збереже й покриє мене по віки віків. Амінь.”
Моління до Богоматері:
“Про що молити Тебе, чого просити в Тебе? Адже Ти все бачиш і знаєш Сама, подивися мені в душу і дай їй те, що їй потрібно. Ти, що все перетерпіла, все перемогла, – все зрозумієш. Ти, що сповила Немовля у яслах і прийняла Його Своїми руками з Хреста, Ти одна знаєш усю висоту радости і весь тягар горя. Ти, що отримала в усиновлення весь рід людський, поглянь на мене з материнським піклуванням. Із тенет гріха приведи мене до Твого Сина. Я бачу сльозу, що зросила Твій лик. Це наді мною Ти пролила її, і нехай змиє вона сліди моїх провин. Ось я прийшов, я стою, я чекаю, що Ти відгукнешся, о Богомати, о Всехвальна, о Владичице! Нічого не прошу, тільки стою перед Тобою. Тільки серце моє, бідне людське серце, що знемогло в тузі за праведністю, кидаю до Пречистих ніг Твоїх, Владичице! Дай усім, хто кличе Тебе, досягти Тобою вічного дня і лицем до лиця поклонитися Тобі.
Заступнице християн усердная, молитвенице до Творця надійная, не відкинь моління грішників, але поспішися як Благая на поміч нам, що з вірою взиваємо до Тебе: поспішися на молитву і скоро прийди на благання, бо Ти заступаєшся завжди за тих, що шанують Тебе, Богородице.
До Богородиці щиро нині удаймося ми, грішні і смиренні, і припадім у покаянні з глибини душі взиваючи: Владичице, поможи, змилосердившись над нами, поспіши, бо гинемо від безлічі провин. Не відпусти рабів Твоїх без нічого, бо Тебе за єдину надію нашу маємо.
Ми, недостойні, не перестанемо ніколи славити сили Твоєї, Богородице, бо коли б Ти не обороняла молитвою, то хто визволив би нас від стількох бід? І хто б нас донині вільними зберіг? Не відступимо, Владичице, від Тебе, бо Ти завжди спасаєш рабів Твоїх від усякого лиха. “