3000 років тому народився наймудріший цар Соломон. Частина написаних ним текстів збереглася і увійшла до Біблії.
Перу Соломона належать Притчі Соломона, Пісня Пісень, Еклізіаст і Псалм. Крім псалма, все це входить у розділ вчительських книг Біблії. І сучасним дітям дуже не завадило б ознайомитися з притчами Соломона.
Цікаво в притчах Соломона те, що на відміну від текстів Нового Завіту, в них не протиставляється Благість і Багатство. Навпаки, у Притчах Соломонових говориться, що бідняка навіть сусіди не поважають, а багату людину люблять багато хто. Багатство – така ж добра якість Мудрість, Сила і Благодійність.
У мудрого Соломона є як би 2 поліси. На одному чеснотині, праведні, багаті люди, на які чекають довгі дні а після вічне життя, а на іншому злі люди, злочинці, бідняки, яких чекає лише ще більше покарання після смерті.
Притчі Соломонови повторюючи деякі моменти або кілька разів – прямо вбивають у голову людини ідею бути добрим, сильним і багатим. У сучасному світі постправди та спотвореної моралі не вистачає таких простих слів, які заспокоюють душу: зло це погано, добро – добре. Не роби зла, а роби добро і будеш щасливим і багатим.
І порівняйте із сучасним баченням християнства: на Землі ти маєш страждати і мучитися і каятися, віддати останню сорочку, легше верблюду пройти в вушко голки, ніж багатому потрапити до раю. На всіх нас є первородний гріх. Розумієте, наскільки сильно спотворили християнське вчення?
У Притчах навпаки – багатство це явна чеснота. А злидні – це лінь, дурість чи нечестивість – якість неприємна Богу. Добра праведна людина буде багата за умовчанням. Допомагати жебракам і слабким це добре, але не треба рвати останніх сорочок і роздавати своє багатство.
У Притчах слово багатий – справді від слова Бог. Для нашої людини вихованої в парадигмі що гроші це погано, а багатії – брехуни та злочинці – ця книга справді може стати одкровенням! Перевернути свідомість. Зрозуміти, що праведні, мудрі та багаті люди – угодні Богу! А жебраки неприємні навіть сусідам.
Тим часом, Книга Приповістей Соломонових ймовірно була базисом для Біблії, основою для багатьох інших текстів Біблії, уривки з неї розкидані по всьому Письму. І навіть Ісус повторює багато з мудростей Соломона. Немає сумніву, що Христос був чудово знайомий з цією книгою і, до речі, як і Соломон любив висловлюватися притчами.
Навіть у Єгипті було виявлено схожі тексти. Але всупереч думці єгиптологів, які вважають, що джерело текстів Єгипту. Навіть дитині ясно, що навпаки Соломонові мудрості сягнули Єгипту. Оскільки укладач притч – історична особистість і ясно зазначений у назві книги (це до речі про якість сучасної науки).
Підсумовуючи
Книга притч Соломонових доносить до нас просту думку: якщо ти праведник, то будеш мудрий, багатий і дні твої будуть довгі, а якщо нечестивий – помреш у бідності та забутті.
Саме тому чим більше людей з дитинства завчать ці прості істинні, тим краще в цілому буде наш світ. Краще, мудріше, багатше і праведніше.
А тим більше це корисно підлітку – це потужна крапельниця, що призводить до моральних підвалин людини до норми.
Тому я вважаю, що Приповісті Соломонови потрібно викладати в школі, щоб їх мудрість дізналися якомога більше людей.
Біблія це не свідчення Бога людині. Запам’ятайте пани: Біблія є свідченням людини про зустріч з Богом. І належить до неї відповідно як до історичного документа, повного помилок, прикрашань, і односторонніх поглядів.