Є кілька думок про прокльони 108-го псалму. Святий Афанасій Олександрійський, тлумачачи цей псалом, пише:
Справжній псалом зображує страждання Христові та майбутні покарання Юді та народу юдейському. І має знати, що все, сказане у цьому псалмі як бажання, говориться пророчо.
Багато в чому подібна до нього і думка блаженного Феодорита:
Провіщає рятівне страждання, шаленство юдеїв та зрада Юди. Пророче слово не клятву тут проголошує, але пророкує юдеям і юде майбутні їхні покарання.
Ми бачимо з історії, що сталося з Іудою Іскаріотським та ізраїльським народом у той час і як здійснився цей псалом із його пророцтвами.
І так, Ви знаєте, що так Господь поклав і нам закон в Євангелії — молитися за ворогів і тих, хто нас ображає. І якщо у Вас поки що немає прощення та любові до Ваших ворогів, то читайте цей псалом, щоб побачити, до яких результатів приведе злість, ворожнеча та лукавство.
І якщо Ви знайдете в собі сили для молитви за Ваших недоброзичливців, то, з Божої милості, Господь під час читання дасть Вам духовні сили, щоб Ви змогли пробачити Ваших ворогів і не отруювати постійно Вашу Душу злом і ворожнечею, які заступають Вам Бога і не дають Вам мирно та гідно проводити Ваше подальше життя.
Псалом 108 належить до авторства великого псалмоспівця Давида, який у своїх зверненнях до Господа висловлює глибокий досвід віри та спрямованість душі до Небес.
З одного боку, псалом для самого Давида мав цілком актуальне значення: як кажуть багато тлумачів його творчості, йдеться в основному про прокльони для ідумеянина Доїка, колишнього пастухом царських стад Саула, який у свою чергу всіляко утискував Давида.
З іншого боку, він є пророчим, оскільки говорить про часи майбутні, прихід Христа, Його спокуси сатаною і зраду людей.
Щоб ввести читача хоча б у мінімальне розуміння суті, розглянемо построфно псалом 108 Помста ворогам і коротко розберемо значення кожної його фрази.
1 – Автор просить прийняти його хвалу Господу.
2, 3 – Під устами грішника розуміється мова самого диявола, а вустами улесливого називаються слова Юди, якщо тлумачення розглядається у пророчому сенсі.
4, 5 – Вказівка на фактичну відсутність у ворогів причин чинити різну шкоду, подібно і диявол не мав причин нарікати на Господа, але впав у заздрість та гордість, у зв’язку з чим став брехнею цього світу.
6, 7 – Спокуси Христа наклепником, тобто дияволом, також може йтися про Юду та його зраду, яке дано найбільшим наклепником, тобто Юдою. У другій частині йдеться про молитви і заклик до Господа на Суді. Навіть Іуда стане потім молитися від страху, але його молитва буде гріхом, тому що не відповідатиме істині, а стане лише наслідком страху. Крім цього, тут розглядається і можливість гріховної молитви як такої. Йдеться і про язичників, і про юдейську молитву, яка не визнає Христа, і про молитви, що затьмарюються земними помислами.
8–16 – Тут перераховуються різні прокляття, які й принесуть відплату тому, хто «не подумав він надати милість і переслідував людину бідну, і жебрака».
17–19 – Приречення супостатів на прокляття та відразу від них благодаті.
20 – Тут знову поєднується і історичний контекст, і загальний всім віруючих. З одного боку, йдеться про самого Давида, якому доводилося слухати безліч брехні щодо самого себе від різних наклепників. З іншого боку, – про всі гоніння та брехню, яким піддаються угодні Господу. Власне, сам Христос був усіляко засуджений фарисеями та іншими людьми, народ віддав перевагу Йому розбійника, на Нього багато хто ремствував. Сам Христос в одній із заповідей блаженства каже: «Блаженні ви, коли будуть ганьбити вас і гнати і всіляко неправедно лихословити за Мене… так гнали і пророків, що були раніше вас». Тому на кожного, хто посягає на відданого Господу, чекає сувора розплата.
21, 22 – Надія тільки на Господа і покликання Його милості, смиренність перед Його волею.
23–27 – Той, хто просить, говорить про тлінність свого тіла, яке піддає подвижництву, і при цьому сподівається тільки на допомогу Господа, бо більше не існує варіантів для надії. Крім цього тут вказується на гоніння самого Давида, якого «женуть як сарану», тобто якому доводилося багато блукати.
27–31 – Розмежування між людською думкою та благословенням Господа, яке визнається більш цінним і справді істинним. Описується кінцевий результат, який принесе собою засоромлення людей, які зводили наклеп на праведника і поблажливість благодаті на нього.
Майже кожен, хто читав ці строфи, розуміє багатогранність і багатошаровість цього твору. Безліч емоцій і надій полягає в ньому, зміст включає і конкретний опис потреби окремої людини, і пророцтво, і загальний контекст труднощів, які можуть відчувати віруючі.
Псалом 108
Боже хвали моєї! Не мовчи. Бо відкрилися на мене уста нечестиві й уста підступні; говорять про мене слова неправди. Словами ненависти звідусіль оточують мене і повстають проти мене без причини; за любов мою вони ворогують проти мене, я ж молюся; віддають мені злом за добро, і ненавистю – за любов мою. Постав над ним нечестивого, і диявол нехай стане праворуч нього. Коли стане на суд, хай він вийде осудженим, і молитва його буде йому за гріх. Нехай дні його будуть короткими і достоїнство його перейме інший.
Діти його хай будуть сиротами і дружина його – вдовою. Будуть вони блукати та просити хліба і будуть вигнані із домів їх. Хай позичкодавець його забере в нього все, і чужі розтягнуть добро його. Хай не буде йому заступника, і ніхто не приголубить сиріт його; нехай згинуть усі нащадки його, і вже в наступному поколінні ніхто не згадає й імені його. Нехай згадаються перед Господом беззаконня батьків його, і гріх матері його не буде очищений.
Нехай будуть вони повсякчас перед Господом, і Він знищить і спомин про них на землі, за те, що не виявив він милости, а переслідував людину бідну, беззахисну, засмучену серцем, щоб убити її. Він полюбив прокляття, воно і прийде на нього; не побажав благословення, – і воно одійшло від нього.
Нехай він одягнеться в прокляття, наче в одежу, і нехай увійде воно, як вода, в утробу його і, як олива, в кості його; і нехай буде воно йому як одіж, в яку він одягається, і як пояс, яким він завжди підперізується. Ось така відплата від Господа ворогам моїм і тим, що говорять зло на душу мою!
Ти ж, Господи, Господи, захисти мене заради імені Твого, бо блага милість Твоя. Спаси мене, бо я знеможений і вбогий, і серце моє поранене в мені. Я зникаю, як та тінь, що відхиляється; стрясаюся, як та сарана, що гонять її. Коліна мої знесиліли від посту, і тіло моє сохне без поживи.
І став я посміховиськом для них: ті, що дивляться на мене, похитують головами. Допоможи мені, Господи, Боже мій! Спаси мене з милости Твоєї. Нехай пізнають, що це – Твоя рука і що це Ти, Господи, вчинив. Вони проклинають, а Ти благослови. Вони нападають, але нехай будуть посоромлені; а раб Твій нехай возрадується.
А ворогів моїх нехай покриє безчестя і, як одежею, нехай вони покриються соромом своїм. А я голосно буду славити Господа устами моїми і серед багатьох буду прославляти Його, бо Він стоїть праворуч бідного, щоб спасти його від тих, що шукають душу мою.