Усі батьки хочуть для своїх дітей всього найкращого. Вони часто прощають примхи дитини і намагаються догодити у всьому. Через це діти стають балованими і перестають слухатись. У цій статті ми обговоримо сім гріхів, які ми здійснюємо з любові до дітей.
Слово «балувати» має два значення: потурати капризам і виявляти особливу турботу, доставляти радість. Тому іноді дійсно треба балувати, а іноді ні. Тут має бути баланс, інакше виховання дитини перетвориться на справжній жах.
Надмірна опіка
Деякі батьки намагаються захистити дитину від усіх труднощів у світі. Часто так роблять ті, хто мав нелегке дитинство. Вони пам’ятають, як доводилося працювати, щоби заробити кишенькові гроші. Або допомагати у господарстві, робити домашні справи. Це навчило їх життя: адже легко не виловиш рибку зі ставка. Надмірно опікуючи дитину, ми забираємо у неї мотивацію до дії. Якщо все дається просто так, тоді навіщо намагатися взагалі?
Захист від помилок
Також батьки бажають захистити дитину від помилок. Це неправильне рішення, тому що з помилками ми набуваємо досвіду та знання. Вступаючи в доросле життя, доведеться помилятися багато разів. Потрібно бути готовим і навчатися цьому у безпечному середовищі. Крім того, діти повинні вміти робити висновки про негативні ситуації. Це допомагає адаптуватися до життя і бути самостійним.
Приховувати від дитини правду
Ми хочемо вберегти дітей від негативу і часто приховуємо від них те, що насправді відбувається. Кожна сім’я може мати нелегкі часи. Дитина відчуває, що щось не так, але їй кажуть, що все гаразд. Через це він ще більше нервує, бо розуміє, що йому не кажуть правди. А чому б не озвучити її та не пояснити все як є? Це допоможе побудувати довірчі відносини.
Заперечення емоцій
“Не плач, мама поцілує і перестане боліти” – часто можна почути, коли дитина розбила коліно. Вчиняючи так, ми ігноруємо біль та заперечуємо його. Або ще гірше, коли кажуть: «Ану не плач!». Не можна забороняти людині проживати емоції. І тут сльози — цілком нормальна реакція. Варто прийняти і сказати, що коліно поболить, а потім перестане. Нехай дитина розуміє, що це нормально і таке трапляється.
Самопожертва
Для того щоб виростити щасливих дітей, потрібно самому бути щасливим. Той, хто відмовлятиме собі в самореалізації та щастя, не зможе передати ці цінності дитині. Діти — вони, як губки, вбирають усе, що бачать. Тому не варто йти на величезні жертви заради свого чада. Краще отримувати радість від життя та бути гарним прикладом для своєї дитини.
Планування майбутнього
Кожен з батьків мріє про світле майбутнє своїх дітей. Тому він прагне допомогти із «правильним вибором». Однак часто буває так, що мама чи тато хочуть таким чином реалізувати свої нездійснені плани чи мрії. Також це може бути проявом надмірного контролю. Потрібно давати дитині свободу вибору і вчити її чинити так, як їй велить її серце.
Батьки повинні бути напоготові і питати себе: чи роблю я правильно? Чи не роблю я надто багато «хорошої» для своєї дитини? Чи не балую я його? Ми відповідаємо за долю своїх дітей. Наша головна мета – навчити їх самостійно відповідати за свої вчинки та будувати своє життя. Упевнений, що ці поради стануть у нагоді багатьом мамам і татам. Виховуй своїх дітей з розумом. Звичайно ж, іноді можна і трохи побалувати, але варто у всьому дотримуватися балансу.