Притчі, які розповідав в Своїх проповідях Христос, мають дуже глибоке значення, але не для всіх воно зрозуміло відразу. Часто, люди просто читають, не вникаючи в суть сказаного, тому і не можуть зрозуміти, що хотів донести до них Господь.
Однією з таких яскравих Христових притч, що мають дуже глибокий сенс, можна назвати і притчу про блудного сина, в якій багато хто впізнає себе, якщо добре вникнуть в її суть.
Відкривши Євангеліє, відшукавши притчу про блудного сина і уважно її прочитавши, можна дізнатися, що розповідає уривок про одного чоловіка і його двох синів.
У притчі говориться про те, що один з двох синів чоловіка, а точніше саме молодший, попросив у батька віддати йому частину майна, яка належить йому по праву і захотів просто піти з батьківського дому. На таке прохання одного зі своїх синів, батько цілком нормально відреагував, виконавши його прохання. Після того, як бажання парубка було задоволене, він пішов з дому і почав вести досить розпусне життя.
Далі сталося так, що гроші у хлопця закінчилися, а в регіоні, де він проживав, настали голодні часи, тому він і вирішив піти назад додому, не змирившись з тим, що довелося працювати напівголодним. Син вирішив визнати перед батьком, що вчинив неправильно і попросити у нього прийняти його назад, хоча б в якості прислуги, а не сина.
Коли хлопець прийшов до батька і попросив у нього вибачення, останній наказав влаштувати свято і принести йому найкращий одяг. Коли старший син повернувся з поля, йому стала незрозумілою така реакція батька і він навіть почав сердитися, але тато його заспокоїв. Батько сказав старшому синові, що він завжди був з ним і мав то що потрібно, а цей був зниклим і знайшовся, тому даній події варто порадіти.
Тлумачення і сенс притчі про блудного сина
Притча про блудного сина, насправді, має дуже глибокий сенс, оскільки піднімає кілька тем відразу. Вона зачіпає історичну тему, тему природи гріха і покаяння, тему церкви і Самого Спасителя. З історичної точки зору, ця притча може розповідати про обраного Господі народі і язичників.
Тобто, в даному контексті, старший син міг виступити прикладом саме цього вибраного народу, а молодший прикладом язичницьких племен. Молодший син уособлює собою народ, який через гріхопадіння пішов від Бога і, звичайно ж, Батько сумує через таку втрати, але при цьому не порушує прав сина, оскільки дав йому свободу вибору.
Бог також, як і люблячий батько, з терпінням чекає, поки що пропащій син зрозуміє, що жити в гріху – це не найкращий вибір і захоче знову повернутися до свого Отця.
У цій притчі максимально яскраво описується і тема природи гріха, а також покаяння. Тут чітко можна простежити той факт, що своєї провини і зробити помилку може кожен, але покаятися і повернутися на дорогу істини ніколи не пізно.
Ще тут чітко видно, що людині потрібно пройти дуже довгий процес, щоб перерости зі стану грішника, до стану Божого сина і зрозуміти, наскільки це важливо і цінно бути, як можна ближче до Бога.
У цій казці молодший син виступає саме тим прообразом грішної людини і грішника, а майно, яке він побажав забрати – це Божі дари, якими наділений абсолютно кожен з нас.
Факт того, що син хоче забрати свою частину майно і піти говорить про те, що так і ми бажаємо отримати від Бога ласки, але при цьому відійти від Його Волі і жити, як буде завгодно, слідуючи своїм бажанням і пристрастям. Також тут показано, що чим далі людина відходить від Бога, тим більше гріховної і розпусного є його життя, тим гірше потім виявляються наслідки таких дій.
Ця притча ще раз показує людині, що як би далеко грішник не відійшов від Бога, у нього завжди є шанс на покаяння і виправлення ситуації.
Ще тут можна відстежити той факт, на прикладі старшого сина, як народи, що дотримують закон Господній, ставилися до грішників, не бажаючи приймати їх покаяння і не розуміючи, за що Бог їх прощає.
Ця притча яскраво показує кожному, що помилки можуть здійснювати всі, але якщо людина виявить бажання їх виправити і щиро попросить вибачення, то Бог знову прийме під Свою опіку і подарує благодать. Така щедрість і доброта Бога дуже яскраво говорить про те, що не варто боятися визнати свої помилки і покаятися, адже Бог все простить, Він не стане таїти зло, а навпаки допоможе знову встати на шлях істинний.