Як знайти віру в такому жорстокому світі? Як зберегти віру, надію та кохання в серці?
Як знайти віру в такому жорстокому світі? Як зберегти віру, надію та кохання в серці?

Як знайти віру в такому жорстокому світі? Як зберегти віру, надію та кохання в серці?

Втратити віру в Бога можна у ситуаціях сильного потрясіння чи глибокого розчарування. У першому випадку обставини стають таким сильним ударом, що людина просто не витримує випробування і не розуміє, чому це сталося. Розчарування ж частіше відбувається при спочатку неправильному уявленні про Бога, про християнство і властиво людям, які не утвердилися до кінця у своїх релігійних переконаннях.

Преподобний Іван Ліствичник каже, що «віруючий не той, хто думає, що Богу все можливо, але хто вірить, що отримає від Нього все, що просить» (27:68). Святий не заперечує всемогутність Божу, але уточнює, що «матір віри є працею і правим серцем». Тобто, віру можна посилювати лише діяльним шляхом через пошук відповідей на свої запитання, розмову з Богом та очищення душі. Там, де немає розвитку, буде застій із подальшою деградацією. Якщо здається, що губите віру, попросіть Бога дуже сильно і щиро цю віру вам повернути. Він не відмовить. І ви побачите, що через деякий час у вас з’явиться незвичайна сила творити та творити, а душа осяє яскравим теплим світлом.

Де знайти надію, коли розпач захлиснув душу?

Зневіру, мабуть, справедливо називають найстрашнішим гріхом. Ні гординю, ні марнославство, ні щось ще – а саме зневіра. Тому що вона паралізує душу, забороняючи їй рухатися до Бога. Розпач, як тяжка форма зневіри, фактично веде до духовної смерті. Це і є пекло. Звичайно, складно чи майже неможливо зберегти надію у щось добре і світле, коли обставини зійшлися так, що звичний світ довкола руйнується. Важко взагалі уявити, що відчуває людина, у життя якої одного дня прийшла війна, позбавивши її миру.

Але з Богом можливо все. Надію преподобний Іоанн порівнює зі світлом, що походить від сонця. «Надія є безперечне володіння скарбом насамперед отримання скарбу». Насправді надію (якщо ви її раптом втратили), як і віру, треба шукати у Богові. Пам’ятайте, що Він ніколи не залишить нас, якщо ми не залишимо Його. Не варто гніватися, навіть якщо здається, що це виправдано. Просто, коли обставини притиснули до стінки… згадуйте думку, що Бог не залишить. Обов’язково буде світлішим. А за цим моліться. Дивним чином та сама надія на краще з’явиться в серці. Надія – це справді чудово. Ви ще не отримали благодатний дар, а відчуття, що він уже у вас у руках, і все буде добре.

Звідки взятися коханню, якщо навколо так багато зла?

Питання теодицеї не залишають богословів і в наші дні, а від людей нерідко можна почути на тлі беззаконь питання розпачу або докору: «Де ж ваш Бог?». Наш Бог як був, так і залишається поруч усіх страждаючих, разом сумуючи і переживаючи про їхні негаразди. Все зло світу – не привід звільняти під нього місце у своєму серці з перспективою повного поглинання чорної прірви темряви нашої душі.

Любов є ім’ям Самого Бога. І, як пише преподобний Іван Ліствичник, «любов за якістю своєю є уподібненням Богу, скільки того люди можуть досягти» (30:7). Страх з’являється в людині в міру зниження любові, а віддалення від зла, навпаки, допомагає любов знайти. Сучасні медіа, до речі, добре допомагають поширенню зла в серцях людей, транслюючи шок-контент та суцільний негатив 24/7. Зло спочатку проникає у свідомість людини, а вже потім проростає рясним плодом у його реальність. Шукайте у цьому світі Бога і обов’язково знайдете любов. Прив’яжіться до тлінних цінностей світу – і зла навколо вас згодом і справді побільшає.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

error: Content is protected !!
We use cookies in order to give you the best possible experience on our website. By continuing to use this site, you agree to our use of cookies.
Accept