9 квітня у православній церкві вшановуватимуть пам’ять святої Матрони Солунської. Вона була праведною християнською, а в народі її торжество назвали днем Матрони Вчительки. Як і багато інших мучеників, вона пройшла довгий і важкий шлях, захищаючи свою віру в Господа. У народі її шанують, як покровительку господарок та хранительок вогнища. Сам день є прекрасним для робіт по дому, на городі та для рукоділля, яке у багато свят заборонено.
Традиції дня Матрони Наставниці, або Матрони Солунської
Згідно з давніми традиціями, господині цього дня були справді «на коні». Насамперед з початку 9 квітня вони вирушали до храмів, щоб помолитися перед святим образом Матрони, тобто своєї покровительки. Перед святим чином обов’язково ставили свічку, а до самої Матроні зверталися за допомогою у роботі в побуті, на городі та вдома.
Після цього господині поверталися додому та приступали до домашніх обов’язків. Насамперед починали розбирати запаси ріпи, які залишилися ще з минулого врожайного сезону. Якщо овоч був зіпсований, його обрізали максимально до тієї частини, яка була ще придатна в їжу, а потім готували з неї різні страви. Хорошу ріпу відкладали на новий посівний сезон. Також під сортування потрапляла картопля та інші коренеплоди.
Зазначимо, що з посадкою корнеплодів, зокрема ріпи, пов’язана одна цікава прикмета. Вважається, що, готуючись до дня посадки ріпи, господиня повинна повністю омитися і одягнути чистий одяг, а саму посадку проводити з розпущеним волоссям. Тільки так ріпа виросте смачною і великою, не довго псуватиметься і збереже свій зовнішній вигляд до наступного літа.
Після коренеплодів розбиралися шафи і скрині. Люди відбирали ті речі та взуття, які вони вже не носять або якими не користуються. Всі відібрані предмети звалювали в купу біля будинку, щоб незаможні люди могли вибрати для себе відповідний одяг.
Також у будинках мили підлогу, витирали пил, вимітали сміття. У воду для збирання додавали магічні трави, щоб захистити житло від злих сил та негативу. Цього дня господині намагалися навести у своїх будинках справжню генеральну чистоту, щоб заслужити схвалення та благословення святої Матрони Солунської.
Вечорами люди розпалювали великі вогнища і спалювали у ньому залишки тих речей, які з якихось причин не використовували. Також у цьому багатті можна було спалити всі свої негаразди та смуток. Для цього люди обтирали болючі місця старими ганчірками, обтирали ними верхівку голови. Вважалося, що так біль та негатив йдуть зі старими речами. Потім ганчірку кидали в багаття і безжально спалювали.
Згідно з повір’ями, основна заборона цього дня накладається на сварки та лайку. З’ясовувати стосунки не можна ніде, тому свої образи краще приховати до відповідного часу, а день провести в спокої та розміреності.