Казанська ікона Божої Матері – одна з найшанованіших у нашій країні. На підтвердження цього є безліч фактів, основними з яких є: безліч чудотворних списків (точних копій) і дві дати святкування образу.
Богослужіння у дні шанування Казанської ікони Божої Матері відрізняються від рядових служб. Святкова ікона прикрашається квітами, напередодні свята в церквах відбувається всеношна.
У саму святкову дату після закінчення Літургії перед Святим Ликом співають гімни, підносять подячні молитви. Священики з ранку одягаються в одяг блакитного кольору і моляться разом з парафіянами перед лицем Цариці Небесної, співають тропар та кондак Богородиці, читають акафіст. Якщо храм освячено на честь Казанської ікони Божої Матері, то в престольне свято навколо церкви відбувається урочистий хресний хід.
Історія ікони
Історія ікони починається з 1579 року, коли після страшної пожежі на згарищі Лік розкопала дівчина на ім’я Матрона.
У монастирській церкві, зведеній за наказом царя, ікона зберігалася понад 300 років. До неї щодня стікалося дуже багато народу, який бажає помолитися і випросити бажаного у Діви Марії. Особливо багатолюдно було у червні, до 21 числа. Це і зіграло зі знаменитою іконою злий жарт.
Ігуменя монастиря 12 липня 1904 виявила пропажу святині. Черниці забили на сполох, з Петербурга були викликані жандарми. Зникнення схвилювало весь православний світ, зокрема імператора.
Поліцейські виявили злодійську зграю, але їхню причетність до зникнення чудотворної ікони на всі сто відсотків довести не вдалося. З того часу Лик так і не знайшли, і досі його доля залишається загадкою.
Чудеса віри православної
Явление ікони трапилося 1579 року, невдовзі після завоювання Казанського царства Іоанном Грозним. Дівчинці з благочестивої сім’ї тричі сталося видіння, в якому сама Богоматір наказала їй повідомити градоначальника та архієпископа, щоб вони знайшли ікону в землі та вказала місце, де її потрібно шукати. Сталося диво, ікону, акуратно загорнуту в сукно, було знайдено.
Собор, де зберігався Святий Образ, відвідувало безліч християн. Коли ікону везли в обитель, по дорозі її прямування сталося безліч зцілень недужих людей, навіть очі сліпих людей прозрівали.
Список Казанської ікони мав місце у військах князя Дмитра Пожарського, ікона супроводжувала війська у всіх військових походах.
Під час Великої Вітчизняної війни перед Казанською Богородицею патріарх звершував молитви і читав проповіді, що вселяли в душі солдатів віру у перемогу над фашизмом. А в обложеному Ленінграді, коли сили людей були вже закінчені, Святий Образ пронесли Хресною ходою, що безсумнівно додало віруючим жителям сил і стійкості вистояти до закінчення блокади. Так само чудотворну ікону возили на фронт перед важливими битвами.
Якось у храм, освячений на честь Казанської ікони Божої Матері, прийшла мати зі сліпою дитиною на руках. Жінка довго молилася перед Пресвятим Ликом і раптом дитина почала чіпати материнське обличчя. Священик, який спостерігав це дійство, приніс яблуко і дитя відразу стало хапати його ручками. Тоді всі переконалися, що малюк прозрів перед іконою.
Небесна допомога
Казанську ікону, що прославилася численними дивами, у всьому православному світі вважають чудотворною:
саме цим Ликом вінчають молоді пари;
цю ікону вішають у головах дитячого ліжечка;
перед Казанською Богородицею благають про прозріння сліпих очей, про зцілення хвороб;
Цариця Небесна допомагає захистити будинок від біди та пожежі;
сприяє народженню довгоочікуваних діточок та збереженню шлюбних зв’язків;
допомагає у навчанні та робочих справах;
сприяє рятуванню від зневіри, депресії, втішає в сильному горі;
ікону прийнято дарувати новохрещеним членам Церкви Христової – Богородиця оберігатиме своє чадо все життя.