У народному календарі буквально щодня насичений своїми традиціями та заборонами. Назви народним святам, зазвичай, давали дати шанування пам’яті різних святих, які випадали кожний конкретний день.
3 січня православні християни вшановують пам’ять 2 святих. Це святитель Петро, митрополит Московський і Київський, який заснував Новодворський монастир і написав чудотворну ікону Богородиці, а також святий Прокопій, який пережив страшні страждання у віці 12 років через удар блискавки, після чого його охрестили юродивим, а сам він прийняв обітницю мовчання.
Весь час і всі свої думки були спрямовані до Бога, за що молоду людину Господь обдарував даром передбачення. За весь час свого життя він зумів допомогти багатьом людям, передбачаючи нещастя, хвороби, а також одужання та смерть. Спочатку люди насторожено ставилися до нього, проте потім зрозуміли, що його дивні пророцтва збуваються. Ще за життя до нього почали ставитися як до святого.
По народному календарю цей день називався Прокоп’євим днем або Петром Полукормом. Наближалося Різдво, а запаси, зроблені за літо, скорочувалися рівно вдвічі. День присвячувався господарським потребам. Чоловіки наводили лад у коморах, перевіряючи зерно на безпеку. Його всіляко намагалися захистити від гризунів і перевіряли, щоб у місцях для його зберігання було чисто і сухо, щоб запасів вистачило до весни.
Жінки та молоді дівчата обов’язково наводили вдома порядок, залазячи у найдальші куточки житла. Скрізь протирався пил і мили підлогу. Таке прибирання вважало і підготовку до майбутнього Різдва. Під час збирання в коморах старанно підміталася підлога, а все зерно, яке вдавалося помости, ретельно збирали, перемелювали, а з цього борошна пекли коржі або пироги, якими пригощали всіх членів сім’ї в будинку. Вважалося, що шматочок цього частування допомагає виконати найзаповітніші бажання.
Цього дня, 3 січня, вся інформація, яку люди отримували, оцінювалася дуже критично. Справа в тому, що суворо заборонялося сьогодні давати якісь обіцянки, а також бажати іншим здоров’я, щастя, благополуччя та любові. Оскільки інформація вважалася неправдивою, всі ці побажання могли виконатися з точністю до навпаки. Тому, щоб не принести іншим людям нещастя, хай і мимоволі, від побажань утрималися.
Сьогодні не можна піднімати із землі будь-які предмети. Хто не послухає, того скоро чекатимуть втрати.
Щодо обіцянок, то людина, яка сьогодні їх давала, могла потрапити в таку ситуацію, коли виконання обіцяного ставало просто неможливим. Також суворо заборонялося сьогодні підглядати за іншими людьми, оскільки таким чином можна було втратити слух та зір.