Апостол Іоанн Богослов – один з 12-ти апостолів, автор Євангелія від Іоанна, Книги Одкровення і трьох послань, що увійшли до Нового Завіту. День цього Євангеліста, як і трьох інших авторів Євангелій відзначається в православній та римсько-католицькій, а також у деяких протестантських Церквах.
Майбутній апостол народився в сім’ї галілейського рибалки Зеведея та Саломії – дочки праведного Йосипа-Обручника.
Під час риболовлі на Генісаретському озері Іоанн був покликаний Ісусом Христом до Своїх учнів. Ніколи не сумніваючись, ще зовсім юний Іван, залишивши свого батька в човні, разом зі своїм братом Яковом пішов за Христом і ніколи з Ним більше не розлучався. Він був свідком багатьох чудес, здійснених Спасителем.
Апостол Іоанн був одним із трьох учнів, яких Господь особливо наблизив до Себе. Будучи розіп’ятим на Хресті, Ісус доручив Іванові дбати про свою Матір. З цього часу апостол Іоанн, як люблячий син, дбав про Пресвяту Діву Марію і служив їй до її Успіння, нікуди не відлучаючись з Єрусалиму.
Про подальше життя апостола відомо лише з церковних переказів. Після Успіння Пресвятої Богородиці апостол Іоанн, по жеребку, що випав йому, попрямував для проповіді Євангелія в Малу Азію, взявши з собою учня Прохора. У місті Ефесі апостол заснував церковну громаду, яка стала однією із знаменитих ранньохристиянських громад.
Під час гоніння на християн (56-68 роках), апостол Іоанн був схоплений і відведений у кайданах на суд до Риму. За сповідання своєї віри в Христа Розіп’ятого апостол був засуджений до смерті, проте, випивши запропоновану йому чашу з отрутою, залишився живим. Також він вийшов неушкодженим і з казана з киплячою олією. Після цього апостол Іоанн був засланий на ув’язнення на острів Патмос.
Після тривалого заслання апостол Іоанн отримав свободу і повернувся в Ефес, де продовжив проповідувати, повчаючи християн остерігатися єресей. Близько 95 року апостол Іоанн написав Євангеліє, в якому заповідав усім християнам любити Господа та один одного, і цим виконати Закон Христів.
Апостол Іоанн прожив на землі понад 100 років, залишаючись єдиною живою людиною, яка бачила на власні очі Ісуса Христа.
Коли настав час смерті, Іван пішов із міста з сімома учнями і велів викопати для нього в землі хрестоподібну могилу, в яку й ліг. Учні закрили обличчя апостола платом та закопали могилу. Дізнавшись про це, решта учнів апостола прийшли до місця його поховання і розкопали його, але не знайшли у могилі тіла Івана Богослова.
Що не можна робити?
У День Іоанна Богослова не можна різати овочі – урожай стане чорним і гнилим.
В першу половину дня працювати можна, а в другу – ні. У народі кажуть, що люди, які в цей день важко працюють – викличуть погану погоду.
У день Іоанна Богослова не можна робити все те, що забороняється в будь-яке інше православне свято. Зокрема, не можна зловживати спиртними напоями, брехати, сперечатися, лаятися, лихословити і таке інше.
На Івана Боголослова, не можна робити серйозну господарську роботу, а також будувати, копати, прибирати, прати, шити, в’язати, прасувати. Не можна надто гучно сміятись та розмовляти, не можна зациклюватись на негативі.
Думки потрібно направити до Бога і дотримання заповідей.
Категорично не можна гадати, незважаючи на те, що Іоанна Богослова пов’язували в християнській традиції з містичною стороною віри, на відміну від Петра, який уособлював ієрархічну та організаційну сторону. Також не можна проникати у таємниці божественних задумів.