У Різдвяному пості є кілька дат, до яких церква ставиться з великою повагою. Серед них – свято 6 грудня, присвячене святому Миколаю якого називають Чудотворцем або Угодником. Це день пам’яті святого. У це свято, незважаючи на піст, церква дозволяє послаблення у вигляді страв з риби та морепродуктів, а з наступного дня Різдвяний піст стає суворішим.
Зранку віруючі поспішали на святковий молебень. Миколі Угоднику ставили свічки перед іконою, молилися кожен за своє. Родичі моряків замовляли святителю особливий молебень про їхнє здоров’я та захист. Дівчата молилися про швидке заміжжя, просили доброго та надійного нареченого. Люди також просили про допомогу в роботі, про вирішення фінансових труднощів, просили про здоров’я та дітей. Несправедливо скривджені просили пошуку справедливості.
До Миколая Чудотворця звертаються в різних життєвих ситуаціях, зокрема, в часи скрути.
Народні традиції забороняли цього дня займатися роботою, позичати гроші, прибиратися в будинку, шити, прати, в’язати – як правило, цей день святкували по-справжньому, нікому і на думку не спадало проводити його буденно і за роботою. У День святого Миколая не прийнято давати в борг. Не можна було сумувати, сваритися та лаятися, особливо на дітей – їхній святий дуже любив.
Тож цього дня було прийнято дітям робити невеликі подарунки, найчастіше це були солодощі, які батьки клали діткам під подушку.
Вважалося, що святий Миколай пробачає гріхи, тому люди намагалися пробачити погані вчинки і своїм рідним. Також було прийнято просити вибачення. Якщо людина прийшла до вас 6 грудня і щиро перепросила, потрібно було вгостити її шматком пирога.
З дня Миколи Зимового починалися Микольські ярмарки. Торгували зерном, тканинами та іншими потрібними продуктами та речами. Торговці цього дня обов’язково ділилися виручкою із бідними – подавали милостиню жебракам чи займалися благодійністю. Увечері хазяйки пекли великий коровай, яким пригощали всіх, кого зустрічали і хто приходив до хати.