Настане одужання чи ні — все в Божих руках. Незважаючи на те, що в християнській традиції людині наказується переносити хворобу мужньо, як «гіркі ліки», як засіб спокутування помилок життя, не вважається гріхом просити Бога про зцілення чи умиротворення хворобливих синдромів. Прохання та запитання людини до Творця церкви називаються молитвами.
Святий сповідник, архієпископ Лука (у світі відомий лікар хірург Валентин Феліксович Війно-Ясенецький, 1877–1961 рр.), явив у своїй особі образ доброго пастиря, що зцілює недуги як душевні, і тілесні, показав приклад поєднання служіння архіпастиря і лікаря. Його молитвами звершуються численні зцілення. Особливо звертаються до його святого заступництва хворі перед майбутніми операціями.
Молитва до Святого Луки:
О всеблаженний святителю отче наш Луко, великий угоднику Христовий. Прикладаючи руки до чесних мощів твоїх, якоже чада батька молимо тебе ревно: почуй нас гpiшних і принеси молитву нашу до Милостивого і людинолюбного Бога.
Йому ж ти нині в радості святих предстоїш. Віруємо бо, яко ти любиш тою ж любов’ю, бо нею вся ближніх полюбив, перебуваючи на землі. Випроси у Христа Бога нашого, нехай виконає прохання наше у Своїх проявах віри і благочестя: пастирям щоб Він дав святу ревність і піклування про порятунок ввірених їм людей.
Всім нам подай що просимо: землі плодоносити, від голоду, і бурі порятунок. Скорботним розраду, нeдугу зцілення, заблукавших на шлях істини поверни. Подай нам усім твоє архіпастирське благословення.
Настави нас на шлях, що веде до діл праведних, і моли про нас всесильнаго Бога, та в вічне життя сподобилися c тобою безперестанно славити Єдиносущну і Нероздільну Трійцю, Отця і Сина і Святого Духа.
Амінь.