Свята мучениця Серафима діва, уродженка Антіохії, жила в Римі в царювання імператора Адріана (117-138) у знатній римлянки Савіни, яку свята навернула до християнства.
При почавшомуся за наказом імператора гонінні на християн правитель Берил наказав привести на суд святу Серафиму. Бажаючи отримати від Господа мученицький вінець, вона на першу вимогу безстрашно пішла до катів. Її супроводжувала віддана Савіна. Побачивши знатну пані, Берил спочатку відпустив дівчину, але через кілька днів знову викликав святу Серафиму і почав суд.
Правитель змушував святу вшанувати язичницьких богів і принести їм жертву, але вона сміливо сповідувала свою віру в Єдиного Істинного Бога – Ісуса Христа. Тоді Берил віддав її на поталу двом безсоромним юнакам. Свята мучениця просила Господа захистити її. Раптом почався землетрус, і юнаки впали в повному розслабленні.
На наступний день правителю стало відомо, що його задум не здійснився. Думаючи, що свята знає чари, Берил попросив її повернути юнакам здоров’я і дар мови, щоб вони самі розповіли про диво. Свята, помолившись Господу, наказала юнакам встати, і вони відразу піднялися і сказали судді, що Ангел Господній затулив собою святу, заборонивши їм підходити до неї. Жорстокий правитель не повірив своїм слугам і продовжував переконувати святу Серафиму принести жертву ідолам. Але свята мучениця залишилася непохитною навіть тоді, коли її палили палаючими свічками і нещадно били палицями.
Безжального правителя спіткала сувора кара: тріска від палиці, якою били святу, потрапила йому в око, і через три дні мучитель осліп. Безсилий перед непохитністю християнки, суддя наказав її обезголовити. Савіна з благоговінням поховала тіло своїм святим наставниці.
Тропар мучениці Серафима Римської, глас 8
“Невісто Христова кохана, Серафимо, / спадкоємиці Царства Небесного, / добро за Господа постраждала / і кров’ю твоєю покривавлена / і, царською багряницею, прикрашена, // поминай нас, що здійснюють святу пам’ять твою.”
Кондак мучениці Серафима Римської, глас 2
Серафимською любов’ю Господа полюбила, / свята діво Серафимо, / і всю себе за Господа на муку віддала, // доки досягла єси Царства Небесного.