Великомученик і цілитель Пантелеймон – святий, якого знають всі, хто хоч раз приходив на поріг храму в хворобі і стражданнях, хто молився за близьких, які борються з важкою недугою. Цей праведник з далеких перших століть християнства став близьким і рідним багатьом віруючим.
Ким він був і як його справу продовжує жити в нинішній Церкви?
Цілитель Пантелеймон народився в місті Нікомидії в сім’ї знатного язичника Євсторгія і був названий Пантолеоном. Його мати Еввула, християнка, хотіла виховати сина в вірі, але померла, коли майбутній великомученик був ще юний. Батько віддав Пантолеона в початкову язичницьку школу, закінчивши яку, юнак став навчатися мистецтву лікування у знаменитого в Нікомидії лікаря Евфросина стали відомими імператору Максиміану (284-305), який захотів бачити його при своєму дворі.
Одного разу майбутній цілитель побачив на вулиці мертву дитину, якого вкусила гадюка, яка ще була поруч. Пантолеон почав молитися Господу Ісусу Христу про воскресіння померлого і знищення ядовитої змії. Він твердо вирішив, що в разі виконання його молитви стане послідовником Христа і прийме хрещення. Дитина ожила, а єхидна розлетілася на шматки на очах у Пантолеона.
Після цього чуда Пантолеон був охрещений святим Єрмолаєм з ім’ям Пантелеімон (всемилостивий). Розмовляючи з Євсторгієм, святий Пантелеймон підготував його до прийняття християнства, і коли батько побачив, як син зцілив сліпого прикликанням Імені Ісуса Христа, то він увірував у Христа і хрестився разом з прозрів сліпим.
Після смерті батька святий Пантелеймон присвятив своє життя стражденним, хворим, убогим і жебракам. Він безвідплатно лікував усіх, хто звертався до нього, зціляв їх іменем Ісуса Христа.
Святий Пантелеймон відвідував у темницях в’язнів, особливо християн, якими були переповненні всі темниці, і лікував їх від ран. Дуже швидко слух про милостивого лікаря ширився по всьому місту. Залишивши інших лікарів хворі стали звертатися тільки до нього.
Із заздрощів лікарі донесли імператору, що святий Пантелеймон лікує християнських в’язнів. Максиміан вмовляв святого спростувати донос і принести жертву ідолам, але святий Пантелеймон сповідав себе християнином і на очах імператора зцілив розслабленого іменем Ісуса Христа. Максиміан стратив зціленного, який прославляв Христа, а святого Пантелеймона віддав на жорстокі муки.
У всіх катуваннях великомученик залишався неушкодженим і з сміливістю викривав імператора. Зрештою кати відмовилися продовжувати страту, але великомученик Пантелеймон звелів продовжувати виконувати наказ імператора, сказавши, що інакше вони не будуть мати з ним частки в майбутньому житті. Воїни зі слізьми попрощалися з ним, цілуючи його.
Коли мученику відсікли голову, із рани потекло молоко. Маслина, до якої був прив’язаний святий, в момент його смерті вкрилося плодами. Багато присутніх при страті увірували в Христа. Тіло святого, кинуте в багаття, залишилося у вогні неушкодженим і було поховане християнами.
Святі мощі великомученика Пантелеймона частинками розійшлися по всьому християнському світі, а чесна глава знаходиться нині в Афонському монастирі на честь святого великомученика Пантелеймона. Ім’я святого великомученика і цілителя Пантелеймона закликається при звершенні таїнства Соборування, освячення води і в молитві за немічного.
Молитва:
“О, преславний цiлителю, великомучениче Пантелеймоне! Поглянь милостивим оком твоїм на людей, що перед твоєю чесною iконою до Господа моляться щиро i просять вiд тебе помочi й заступництва. Донеси до Господа Бога нашого щиросерднi наші прохання й благання i допоможи вимолити грiхiв наших прощення й помилування.
Ми бо – через беззаконня, переступи й провини нашi – не маємо належної відваги очей пiдвести на висоту небесну, анi пiднести голос молiння до неприступної слави Божої.
Ти ж прийняв вiд Христа Спаса благодать недуги вiдганяти, немочi зцiлювати.
Тож просимо тебе: не вiдкинь нас, недосконалих і грішних, що приходимо до тебе i благаємо: будь нам Господньою утiхою в печалях, цією Небесною силою і благодаттю зцiли прелютi недуги нашi, разом з нами вимоли в Бога всiм нам усе те, що для Його помилування, очищення й спасiння потрiбне; щоб, молитвами нашими й твоїми Божу благодать i милiсть отримавши, прославляли ми всякого добра Скарбницю й дарiв Подателя Бога, у Тройцi Пресвятiй Єдиного, Отця, i Сина, i Святого Духа, нинi, i повсякчас, i на вiки вiкiв. Амiнь.”