Одного разу один священнослужитель купував у супермаркеті безліч різних продуктів. Хороші ковбаси та сири, різноманітні рибні різносоли були серед іншого. Батюшка був досить плотної комплекції.
І коли він уже стояв з повним візком на касі одна жінка не витримала і почала монолог із серії “які священики, тільки намагаються поїсти смачніше… і про життєві блага дбають…” і багато чого ще приплела – за вуха притягла!
Той батюшка, звичайно, все це чув, бачив іронічні посмішки інших відвідувачів магазину, але смиренно мовчав. Зрештою жінка уїдливо звернулася безпосередньо до священника:
— Чи все назбирав те, отче?
– Нуу та назбирав – відповів батюшка байдуже-лагідним голосом.
— За місяць то впораєшся?
— Думаю тут на кілька днів та й то не вистачить!
— Звичайно, по пузу ж видно! Та ще й ковбас, і шинки, і сиру поклав!
— Та ви маєте рацію — пузо і є мій викривач моїх гріхів… не можу про їжу не думати!
— Ось правильно кажуть про вас! а ще на мерседесах роз’їжджаєте!
— Та набрид мерс те, хочеться серйозніше мерса що-небудь, а все ось на їжу витрачаю…
— А де випивка?
— Та ось соромлюся зараз рясу зніму в ларьок за рогом побіжу за пивом…
Тут жінка зрозуміла, що зазнала якогось полегшення, вимовилася і насамкінець сказала збираючому їжу в пакети батюшці щось на зразок дістала “козир з рукава”:
— Ось сам який чревоугодник, мабуть і алкаш ще, а я таким як ти повинна гріхи свої називати! хех!
— Та не повинні, не переживайте ви так, як і раніше, спокійним тоном відповів батюшка.
Їй справді стало легше, це помітив і батюшка, що виходив уже з магазину:
— Ви, як матінка, вам стало легше?
Нічого не відповіла дама, але подумала про себе “навіть, від попа, який об’їдається і їздить на “мерседесі” можна отримати як би втіху!”
Це ще не все!
Але полегшення тривало недовго. Коли ця мила жінка вийшла з магазину, вона здивувалася, побачивши, що священик іде до свого “мерседеса” марки ВАЗ із порожніми руками.
Вона спочатку не зрозуміла, у чому фокус, адже батюшка виходив із супермаркету з чотирма пакетами. Але, озирнувшись, вона побачила чотирьох бездомних, які радісно вивчали вміст пакетів, які були в них у руках…
Усередині неї одночасно зустрілися суперечливі почуття провини, нерозуміння, радості і самодокорення, які разом стали передвісником покаяння…
Не засуджуйте священиків, дорогі. Допоможи Господи!