Людина стикається на своєму життєвому шляху з трьома найскладнішими проблемами: звертання з молитвою до Господа, турбота про батьків, розрахунок із боргами. У цьому випадку йдеться не лише про грошовий борг, а й про борг перед Ісусом. Адже мало хто зізнається у своїх помилках, а тим більше прагне їх виправити.
У всіх цих питаннях не варто зволікати. Важливо розуміти, що ангели ніколи не впадуть. Демони не піднімуться, а от людині з Господом абсолютно все під силу. Щоб розпочати життя наново, потрібно покаятися. Покаяння допоможе людині позбавитися почуття провини, очистити себе від гріховності і стати на шлях виправлення. Тільки в цьому випадку Бог простить усі гріхи. Гріх ніби зникне з Господніх очей. Ось така сила має обряд Покаяння. Слово “гріх” у перекладі з грецької означає «промах». Виходить, що людина прагнула задоволення, а прийшла до гіркоти і розчарування.
Порада 1. Участь у сповіді. Тільки не в трафаретній!
Головне, щоб таїнство було не формальним, а осмисленим, щирим і гарячим… Просити прощення у Господа у домашній обстановці допускається, але це недостатньо для того, щоб бути прощеним. Потрібно винести свої “темні” сторони на світ, оскільки саме при денному світлі можна розглянути кожну порошинку.
Коли горить ліхтарик або штучний світильник, пил стає непомітним. А коли людина постає перед Богом такою, якою вона є насправді, то вона оголює свою гріховність. Це означає, що Господь бачить прагнення людини до очищення від сміття. Бог дарує людині прощення і приймає її під свій захист. Господь подібно до батька не залишить свого заплутаного сина.
Порада 2. Священнослужитель є другом, а не суддею
Коли людина приходить на сповідь, священик її прощає. Але насправді гріхи прощаються Самим Ісусом Христом.
Священики відповідають за кожну душу, але по суті вони є простими людьми, які мають свої слабкості та гріхи, але при цьому їхня сила полягає в Ісусі.
Кожен священик – це свідок людських таємниць. Батюшка має дуже багато зобов’язань. До нього пред’являються не лише моральні та духовні вимоги. Крім того, священик повинен мати такі якості, як доброта, співчуття. Він повинен докласти максимум зусиль, щоб не погіршити страх гріховної людини за її діяння. Батюшка не проганяє, не ображає, він допомагає стати на шлях виправлення.
Все інше опиняється в Божих руках. Батюшка перед проведенням сповіді звертається до Господа з такими словами: “Господи, прийми його, він звертається до тебе з покаянням. Я є лише свідком. Я можу надати допомогу, дати пораду, але зробити перетворення можеш тільки Ти…”
Ми міркуємо: “Що може священик? Чим він зможе допомогти? Іноді він мовчить, іноді щось вимовляє…” Через нього людина спілкується зі Святим Духом. Тому до кожного слова, сказаного на сповіді, слід прислухатися, адже через священика ми розмовляємо з Господом.
Саме священнослужитель спрямовує людей на шлях спасіння.
Без дозвільної молитви гріх не може бути відпущений. Мало хто знає, що відбувається в момент Таїнства в глибинах душі священика. Батюшка знає, яке важливе значення має Таїнство, тому він з особливою участю ставиться до гріхів людей. Кожен людський гріх священик сприймає за власний. Під час сповіді батюшка знаходиться на деякій відстані від сповідуваного. Це робиться для того, щоб у людини була можливість побути наодинці з Господом.
Порада 3. Побути вдома з Господом
Можливо, хтось спитає, як до цього підготуватися? Так само, як діти приходять з повинною до своїх матерів. Спочатку в домашній обстановці рекомендується прочитати 50 псалом Давида. Адже саме йому відома ціна покаяння. Псалом Давида є взірцем сповіді людської гріховності.
Можна організувати вдома святий куточок, де можна усамітнитися перед іконою Спасителя і зі сльозами згадати свої гріхи. Це робити краще з раннього віку, особливо якщо людина бере участь у Таїнстві вперше. Дозволяється зробити деякі записи. Можна розділити гріхи за групами: гріхи проти Господа, гріхи проти людини… Обов’язково потрібно згадати про батьків, про дітей, а також про інших людей, які колись були засмучені вашою виною…
Таке таїнство є дуже цінним для Господа, оскільки Він все бачить і все знає, читає кожну вашу думку ще до того, як вона спала вам на думку… Тому важливо виплакати сльози про все погане і відчути себе покаянним.
Порада 4. Таїнство сповіді не є покаянням
“Таїнство Сповіді” – не розповідь історій з життя, це Таїнство Покаяння. Під час сповіді людина усвідомлює свою гріховність, докоряє собі.
Немає необхідності записувати все, що є в книгах для підготовки до Таїнства. Буде витрачено багато часу, а ваше оповідання вийде поспішним і сумбурним. Ці слова Господь обов’язково почує.
Записи потрібні, але не для того, щоб їх зачитати під час сповіді або показати священикові. Вони виступають як допоміжне нагадування.
Якщо в людини біль у душі, вона відчуває покаяння, то в неї немає потреби робити записи. Записують зазвичай люди, які довгі роки не були на сповіді. Часом забуває те, про що хотів сказати. Найважливіше – не втратити почуття покаяння перед Господом. Досить використовувати просте розмовне мовлення.
Порада 5. Сповідь починайте з головних слів, а закінчуйте щирим покаянням
Важливо не займатися пошуком відповідних перших слів, а настроїти свою душу на покаяння. Але Таїнства завжди проходять по-різному.
Допускається виголошення наступних слів: “Я, раб Божий (ім’я) сповідую свої гріхи…”. що викликає у вашій душі тягар, тривогу, біль.
Під час Таїнства не забувайте про те, що ви перед Богом, тоді Він обов’язково простить і очистить вашу душу від гріховності.
Сповідь передбачає не автоматичне перерахування гріхів з використанням спільних слів, наприклад: “Я згрішила марнославством…” Потрібно говорити, яким чином виявився цей гріх.
Сповідь буває досить довгою, важливо, щоб людина була при цьому спокійна і не хвилювалася, що може щось упустити.
Про подробиці мерзотного гріха можна не говорити. Кайтеся, записуйте свої вчинки та думки. Адже за вас це можуть зробити лукаві.
Порада 6. Пам’ятайте про важливість деталей
Під час Таїнства не потрібно виправдовуватися. Завжди шукайте провину в собі. А якщо людина починає скаржитися, значить, вона не відчуває себе винною.
Цей вантаж з часом стає все важчим. І якщо людина своєчасно не сповідалася, то вона починає думати, як би помститися, йде до психологів, чаклунів. Іншими словами, шукає спосіб вийти з цього стану.
А коли людина шукає прощення у Бога, хоче стати на шлях виправлення, благодать Божа дає їй багато сил для боротьби з поганими діяннями і думками. У деяких випадках почуття полегшення не з’являється, але так відбувається не тому, що людина не отримала прощення від Господа, а з інших причин, які відомі тільки Йому.
Священнослужителі вважають, що духовне життя починається тоді, коли люди бачать свою гріховність.