«Матінка Аліпія ще не прославлена, але вона має сміливість предстояти перед престолом Господа і молитися за нас. Її молитви чутні, і вона часто допомагає людям у тому, що її просять». (архімандрит Ісаакій (Андронік).
Монахиню Аліпію, блаженну і Чудотворицю, багато християн любили за життя. А після відходу її в інший світ пам’ятають і шанують. Про неї невідомо майже нічого. Навіть рік народження – 1905-ий – ставиться приблизно. Усі скупі біографічні дані – за словами свідків її духовного подвигу та спілкування з людьми. Вони розповідали, що Аліпія була зовсім молодою дівчинкою, коли її батьків розстріляли. Після їхньої загибелі жила тим, що Бог пошле. Пережила і гоніння, і в’язницю, і військове лихоліття.
Ті, хто знав блаженну Аліпію, дивувалися дару провидіння, яким щедро обдарував її Сам Господь.
День своєї смерті, 30 жовтня 1988 року, черниця Аліпія передбачила заздалегідь. Очевидці згадували, що ледве труну з останками матінки Аліпії було занесено до храму, над ним з’явився хрест. Того ж дня сталися два зцілення хворих на онкологію. З того часу ченцями зібрано безліч доказів про зцілення людей, які страждають на різні недуги.
Зневірені йшли до Аліпії натовпами. Бо знали, що вона має силу зцілення навіть у тих випадках, коли медицина безсила. Ті, хто знав її, дивувалися дару провидіння, яким щедро обдарував блаженну Господь.
Як правило, вже о 3-й ранку величезна кількість людей чекала матінку Аліпію біля її порога. Але незважаючи на це, провидиця для кожного знаходила і час, і слово. Та що там! Вона наперед знала, навіщо до неї прийшли.
Серед великих духовних обдарувань блаженної, яких удостоїв Господь, прозорливість, передбачення, зцілення і втішення страждаючих. А найголовніший дар – це, звичайно, нескінченна любов Аліпії до людей. Неможливо перерахувати всі випадки благодатної допомоги матінки їм як за життя, і після її смерті.
Блаженна довгі роки несла найскладніший екстремальний подвиг, живучи в дуплі. При цьому вона не соромилася людей, які за нею спостерігали. Завдяки тому, що Аліпія була дуже тендітна і компактна, вона легко вміщалася в дуплі. Як вона там знаходилася, не маючи навіть можливості стати на повний зріст, – важко було навіть уявити.
А якщо до цієї картини додати чорні ночі, злі морози, виття собак і диких голодних звірів, – стане зрозуміло, що Аліпія практично завжди знаходилася на волосину від смерті. Але вона, мабуть, нікого й нічого не боялася. Навпаки. Спеціально розмовляла так, ніби вона – це він. І люди, між іншим, не потішалися. Розуміли, що кожне її слово дорогого варте, оскільки таїть у собі глибокийсенс. А всі ці дивні монологи – особливість своєрідного спілкування юродивої. Ось як матінка розповідала людям:
«У Лаврі я мав 20 років. Три роки в дуплі сидів, холодно було, сніг заметався, голодний був, але я все терпів».
Матінка Аліпія хотіла тільки одного: будь-що врятувати постраждалих і скривджених. Її очі завжди були наповнені добром, співчуттям та любов’ю. А до тих, хто ніс людям горе і сіяв несправедливість, вона належала так: «У-у-у, ворожіно, скільки горя людям ти принесеш, скільки зла наробиш. Вовк у овечу шкуру заліз! У грубку його, в грубку!».
Їжу ж вона говорила вживати так безпечно:
«Помийте, прочитайте «Отче наш» та «Богородицю», перехрестіть і їжте і будете здорові»…
Як заарештували матінку і що вона побачила в тюрмі?
Почалися страшні переслідування на церкву. Священиків вистежували та на «воронці» відвозили до в’язниці. Репресії торкнулися багатьох людей. Не уникла цієї долі й Аліпія. Її помістили до камери смертників, де вона побачила багато священиків. Щоночі матінка бачила, як двоє чи троє з них не поверталися більше з допитів, бо їх розстрілювали.
Відомо і те, що вона несла найсуворіші пости, морила себе голодом, але на її здоров’я це не позначалося. І на її допомогу людям – теж.
«Кажуть, що курей доять, а мені хтось копієчку дасть, я до церкви несу, свічки куплю і за того поставлю», – говорила Аліпія.
Пророчиця як бачила, так і продовжувала бачити. Сила її була невичерпна. А все тому, що Аліпія завжди була на зв’язку з Богом.
Матінка Аліпія поки не зарахована до лику святих. Однак її шанування можна порівняти з шануванням православними християнами Матрони.
Молитва до матінки Аліпії, яка здатна творити дива:
О, преподобна мати наша Аліпіє!
Вилий на нас бідних, нeмічних і прuнижeних за незмінним співчуття і милосердя твого хоч малу краплю щедроти від Владики Господа, прийми нас в своє заступництво, від усіх бід і лютих хвoрoб звільни, грiхaм нашим вибачення випроси і збудуй нас, розслаблених, твоїми молитвами, не допусти до кінця зaгинyти нам, нeгідним рaбaм (імена), будь нам притулком допомоги, не залиш нас невтішними, бо усі ми прославляємо всесвяте ім’я Отця і Сина і вятого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.