Спосіб, про який хочеться розповісти, одночасно і простий і унікальний.
Погодьтеся, друзі, що будь-який християнин зобов’язаний не лише вивчати Святе Письмо, але й ділитися своїми знаннями з іншими віруючими.
Все вище сказане, безперечно, вірно. Вивчення та читання Святого Письма похвально корисне. Водночас, виявляється, лише знань мало. Як вважають священнослужителі, богослови, духовні письменники та поети, ми, християни, повинні вміти користуватися здобутими знаннями та силою, даною нам Христом – Спасителем Нашим. Як то кажуть, вік живи – вік навчайся!
Ми, християни, повинні вміти користуватися здобутими знаннями та силою, даною нам Христом – Спасителем Нашим.
Отже, запаліть свічку, якщо є така можливість. Покрийте голову, якщо ви жінка. Відкрийте святе Євангеліє. Абсолютно будь-яку сторінку. Бо головне тут – щоб глава була із самого початку.
Наприклад, ви відкрили розділ 23. Далі скажіть: “В Ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь”. І почніть читати. Як тільки ви дочитаєте розділ до кінця, потрібно буде вимовити: “Господи словами святого Євангеліє, щойно прочитаного мною (ім’я), як вогнем спали гріхи мої, як світлом просвіти душу мою, як хлібом напитай моє життя! Захист, помилуй, збережи ( ім’я) словами святого Євангеліє.”
Цим самим способом людина може молитися і за іншого.
Наочний приклад.
“В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь”.
Євангелія за Матвієм
«(Зач. 93) Тоді Ісус почав говорити народові та учням Своїм
І сказав: На сідлі Мойсеєві сіли книжники та фарисеї;
Отже, все, що вони наказують вам дотримуватися, дотримуйтесь та робіть; І не чиніть їх у справах, бо вони кажуть, і не роблять.
Зв’язують тягарі важкі і незручні і покладають на плечі людям, а самі не хочуть і пальцем рушити їх;
все ж таки діла свої роблять для того, щоб бачили їх люди: розширюють сховища свої і збільшують відкриття своїх шат. Пов’язки на лобі та на руках зі словами із закону.
також люблять передлежання на бенкетах і засідання в синагогах
і привітання в народних зборах, і щоб люди звали їх: учитель! учитель!
А ви не називайтеся вчителями, бо один у вас Учитель – Христос, все ж таки ви – брати;
і батьком собі не називайте нікого на землі, бо один у вас Батько, що на небі;
і не називайтеся наставниками, бо один у вас Наставник Христос.
Більший із вас нехай буде вам слуга:
бо, хто підносить себе, той буде принижений, а хто принижує себе, той піднесеться.
Святитель Феофан Затворник: «Господь прощає гріхи, а душа починає ходити в Його заповідях».
(Зач. 94) Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що зачиняєте Царство Небесне людям, бо самі не входите, і тих, що хочуть увійти, не допускаєте.
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що поїдаєте доми вдів і лицемірно довго моліться: за те приймете тим більший осуд.
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходьте море та сушу, щоб навернути хоч одного; і коли це станеться, робите його сином геєни, удвічі гіршим за вас.
Горе вам, вожді сліпі, які кажете: Якщо хто присягнеться храмом, то нічого, а якщо хто присягнеться золотом храму, то винен.
Шалені та сліпі! що більше: золото, чи храм, що освячує золото?
Також: якщо хто присягне жертовником, то нічого, якщо ж хто присягне даром, що на ньому, то винен.
Шалені та сліпі! що більше: дар, чи жертовник, що освячує дар?
Отже, той, хто присягається жертівником, присягається їм і всім, що на ньому;
і той, хто присягається храмом, присягається їм і тим, що живуть у ньому;
і той, хто присягається небом, присягається престолом Божим і тим, хто сидить на ньому.
(Зач. 95) Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з м’яти, анісу та кмину, і залишили найважливіше в законі: суд, милість та віру; це треба було робити, і того не кидати.
Вожді сліпі, що оціджують комара, а верблюди поглинають!
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що очищаєте зовнішність чаші та страви, тим часом як усередині вони сповнені розкрадання та неправди.
Фарисей сліпий! очисти перш нутро чаші та блюда, щоб чиста була і зовнішність їх.
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що уподібнюєтеся до пофарбованих трун, що зовні здаються гарними, а всередині сповнені кісток мертвих і всякої нечистоти;
так і ви на вигляд здаєтеся людям праведними, а всередині сповнені лицемірства та беззаконня.
(Зач. 96) Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що будуєте гробниці пророкам і прикрашаєте пам’ятки праведників,
і кажіть: Якби ми були за днів батьків наших, то не були б спільниками їх у пролиття крові пророків;
таким чином ви самі проти себе свідчите, що ви сини тих, що побили пророків;
доповнюйте ж міру ваших батьків.
Змії, породження єхіднини! як втечете ви від засудження до геєни?
Тому ось Я посилаю до вас пророків, і мудрих, і книжників; і ви вб’єте інших і розіпнете, а інших будете бити в синагогах ваших і гнати з міста до міста;
нехай прийде на вас уся кров праведна, розлита на землі, від крові Авеля праведного до крові Захарії, сина Варахіїна, якого ви вбили між храмом та жертівником.
Поправді кажу вам, що все це прийде на цей рід.
Єрусалиме, Єрусалиме, що б’є пророків і камінням побиває посланих до тебе! скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх, як птах збирає пташенят своїх під крила, і ви не схотіли!
Ось лишається вам дім ваш порожній.
Бо кажу вам: Не побачите Мене відтепер, аж поки не вигукнете: Благословений в Господнє Ім’я!
______________________________________
“Господи словами святого Євангеліє, щойно прочитаного мною (ім’я), як вогнем спали гріхи мої, як світлом просвіти душу мою, як хлібом напитай моє життя! Захисти, помилуй, збережи (ім’я) словами святого Євангеліє.”