Свого часу, у свій період, завжди з’являлися нові молитви. Святі, ченці у своїх відокремлених келіях, являли світові нові молитви. Але суть і зміст у них усіх був єдиний: любов до Господа та віра.
Так з’явилися молитви до Богородиці, на кожен день тижня. Їх створив Ніл Сорський. Трохи дізнаємось із життя його події.
Преподобний ієросхимонах Ніл Сорський блукав святими місцями Сходу. Декілька років прожив на святій горі Афон. Вивчав творіння Святих Отців, беручи приклад, втілюючи отримані знання в життя. Його називають духовним письменником. Багато трудів він залишив по собі, у тому числі й молитви.
Він по-особливому ставився до молитви і вчив інших молитися також.
Він наполягав: “повинна бути внутрішня споглядальна молитва, що безперестанку здійснюється розумом у серці.”
Він закликав спонукати своє сумління на краще, зберігати себе від поганого життя. Особливе місце він відводив внутрішній розмові з Господом.
Його молитви до Богородиці на кожен день також навчають нас щоденній молитві, розмові внутрішньої, серцевої.
Пам’ятайте, що молитва – це розмова душі. Не просто слова та звуки. Намагайтеся молитися на самоті, не відволікаючись. Повністю зосередившись на самій молитві та роздумах про сенс її.
Молитва на середу до Богородиці:
Богородице, ти є уповання моє, Ти стіна благодійна, пристановище і пристанище моє, що зазнаю муки від пристрастей. Спаси мене від ворогів моїх, що гонять душу мою і всякими спокусами її знаджують. Бо на дорозі тій, по якій ходжу, сховано сіті на мене: безліч спокус, підступів, немочей душевних і тілесних, що до упадку гріховного зводять мене, і у відчаї не знаю, що вдіяти.
Бо якщо покаятися захочу, закам’янілістю і озлобленням одержимий я; чи якщо плакати намагаюся, не маю сокрушення сердечного і жодної краплі сліз. Горе мені, окаянному! Горе бідності й убогості моїй! До кого ж прибігти мені, повинному, як не до тебе, милосердна Мати Господа і Спаса нашого, безнадійних надіє, стіно і покрове тих, що до тебе прибігають.
Не відкинь мене, оскверненого, бо тебе єдину втіху маю в житті моїм, Діво, Маріє Богородице, і до тебе єдиної у всякій нужді зі сміливістю прибігаю. Тож не покинь мене в цьому житті і в часі смерті моєї поспіши мені, Помічнице моя, на допомогу, щоб побачили і засоромились всі вороги мої, переможені тобою, Владичице, Посереднице спасення мого. Амінь.