Нічна молитва – це добре відома в християнстві аскетична практика, властива переважно ченцям. Молитві в темний час доби часто приписують особливу духовну користь. Чи це справді так? Чи є в нічній молитві якась містика, окрім власне молитви?
Очевидно, що вночі світ стає тихішим і темнішим. Від великого потоку інформації звільняються два основні канали сприйняття людини – зір і слух. Більшість людей спить, зменшується ймовірність дзвінків чи інших справ, які можуть перервати молитовне зосередження. Це дозволяє людині розслабитися, краще зрозуміти себе та зосереджено молитися. Тут немає жодної містики, хіба що згадати, що все є Божим дивом, включно з нічним часом доби.
Нічна молитва у Святому Письмі та церковній традиції
Біблія розповідає, що ночами молилися ще старозавітні праведники, зокрема пророк Ісая та цар Давид. Євангеліє свідчить, що Господь Ісус Христос часто відходив у пустельні місця, молячись цілими ночами. Перед Своїми стражданнями Христос також молився вночі, а коли апостоли заснули, Він промовив їм (а отже, й усім християнам) заповідь:
“Пильнуйте і моліться, щоб не впасти у спокусу” (Мт. 26:41).
Апостоли також практикували нічну молитву. Святий апостол Павло писав коринтянам, що часто проводив час у чуванні, а у посланні до Тимофія згадується образ благочестивої вдови, яка молилася ночами.
На початку християнства нічні молитви були звичною практикою не лише для подвижників, а й для всіх віруючих, оскільки під час гонінь літургії доводилося звершувати в темряві та таємних місцях.
Любили молитися і співати псалми ночами давні ченці та самітники, що віддалялися у безлюдні місця. Відтоді як з’явилися перші монастирі, у них почали служити всеношні чування, про що згадує Василій Великий. У багатьох сучасних монастирях всенічні богослужіння звершують за давньою традицією, тоді як на парафіях вони скорочені.
Церква не зобов’язує мирян до нічної молитви, але й не забороняє її. Навпаки, багато святих отців радили мирянам здійснювати келійні нічні чування. Зокрема, преподобний Серафим Саровський радив це своїм духовним чадам.
Духовна користь нічної молитви
Святі отці багато писали про молитовне чування. Преподобний Ісаак Сирин називав нічну молитву найкориснішим для ченця подвигом. Він стверджував, що молитва в тиші й темряві, поєднана з тілесним постом, приносить особливі духовні плоди. Саме тому, хто постить, важче заснути вночі.
Преподобний Ісаак також називав нічну молитву зброєю у боротьбі з гріхом і дияволом. Він вважав, що Бог за подвиг чування обов’язково наділяє молитовника великими духовними дарами.
Переказ свідчить, що під час нічної молитви преподобний Пахомій Великий очистив своє серце і, дотримуючись заповідей блаженства, удостоївся споглядати Духа Божого. А Іоанн Златоуст писав, що вночі легше каятися, і що Бог має звичай прислухатися до молитов уважного молільника.
Чи може нічна молитва бути шкідливою?
Чи може нічна молитва таїти в собі духовну небезпеку? І чи не шкодить вона здоров’ю, адже вночі організму потрібен відпочинок?
Якщо людина лікує хвору на гріх душу за допомогою пильнування, її послаблення від браку сну лише здається. Насправді, Бог під час нічної молитви зміцнює і душу, і тіло.
Як мирянину правильно здійснювати нічну молитву?
Якщо мирянин бажає взяти на себе подвиг нічної молитви, насамперед слід отримати благословення духовного отця (якщо такий є). Якщо духівника немає, варто знайти досвідченого священника й порадитися з ним.
Пастир обов’язково запитає: навіщо це потрібно? Тому перед тим, як звертатися до священника, слід чесно відповісти собі на це питання. Якщо причина – боротьба з певною пристрастю, то варто спробувати. Але якщо у серці таїться зарозумілість або бажання бути “подвижником”, є ризик духовної прелесті.
У такому випадку диявол може використати цей подвиг на шкоду: викликати гординю, навіяти оманливі видіння або навіть зашкодити психічному здоров’ю. Відомі випадки, коли нічні молільники, впавши у прелесть, опинялися у психіатричних лікарнях.
Якщо благословення отримано, мирянину не слід молитися всю ніч безперервно, оскільки вдень на нього чекатимуть звичайні справи, а організму потрібен відпочинок.
Оптимальні варіанти нічної молитви для мирян
- Помолитися перед північчю за звичайним правилом із молитвослова.
- Помолитися рано-вранці, до світанку, за ранковим правилом.
- Поєднати обидва варіанти, але знайти час для денного відпочинку.
Таким чином, нічна молитва – це благословенна, але не обов’язкова практика. Вона може принести велику користь за умови правильного духовного налаштування, благословення та мудрого підходу до власних сил.