Приходячи в цей світ, наша душа чиста і невинна. Ми дорослішаємо, вчимося думати і згодом піддаватися спокусам. Звичайно, дітей неможливо звинувачувати в гріховності, так як вони не відають, що творять. Але дорослі люди роблять багато вчинків усвідомлено, навіть непристойні, забуваючи про те, що будь-який гріх віддаляє нас від Бога. Вчинення ж найбільш тяжких провин тягне за собою більш жахливі наслідки – губить нашу душу.
Що таке гріх?
Для того щоб перемогти, потрібно знати ворога в обличчя. А чи багато сучасних людей знає про те, що таке гріх і що насамперед відносяться до найбільш тяжким? Чи розуміють вони з чим треба боротися і навіщо? Чи вірять вони, що душа людини настільки цінна, що щохвилини йде боротьба між Світлом і пітьмою саме за неї.
Найбільш ємне поняття гріха приведено в Новому Завіті. Гріх – це беззаконня, яке виражається в недотримання Божих заповідей і законів Буття, встановлених Господом для людей. Заповіді дано людям для того, щоб вони могли мирно співіснувати, а не створювати хаос. Але для людей заповіді Господа не очевидні, вони про них і не пам’ятають, хоча чули неодноразово.
Але ж, що таке Конституція або Кодекс знає кожен, також все розуміють, що багато склепіння законів придумані людьми для того, щоб підтримувати порядок і стабільність в соціумі. Божі заповіді мають практично теж призначення, але в більш глибокому розумінні, тому що мирські закони охороняють власність, а Божі закони зберігають нашу душу.
Чи існують дрібні і тяжкі гріхи?
Питання про те, чи можна класифікувати гріхи в міру їх тяжкості є спірним не одне століття. Адже з одного боку, міцне слівце, не йде ні в яке порівняння з крадіжкою, але з іншого боку важливі наслідки, які настають після. Безумовно, зазіхати на чуже добро – це йти проти заповідей Божих, але з іншого боку ображати людей теж не варто.
При цьому варто звернути увагу на ще одну особливість гріхопадіння. Серед людей не так вже й багато вбивць і насильників. Якраз, навпаки, більшість грішать, можна сказати по-дрібному, вважаючи, що така дрібниця, як кілька заздрісних поглядів або ж пару хтивих поглядів не завдадуть особливої шкоди, більш того будуть з легкістю прощені Богом. Але будь-яка будівля будується з дрібних цеглинок, починаючись з дріб’язкових непотрібних думок, а потім і проступків.
7 смертних гріхів
У розумінні багатьох смертні гріхи – це конкретні проступки людей, але це не вірно. 7 смертних гріхів уособлюють, перш за все, пороки людської натури, що ведуть до руйнування душі за допомогою здійснення дрібних і тяжких гріхів.
Гординя
Гординя є першим і самим страшним гріхом. Саме через своє бажання піднятися, був скинутий Люцифер, саме через прагнення зрівнятися з Богом були вигнані з Раю Адам і Єва. Настільки згубне почуття як гординя тягне за собою бажання переваги над усіма, незважаючи на наслідки. А між тим, тільки Господь Бог владний над світом, якщо людина ставить себе вище всіх, вона забуває про милосердя, добро і благочесті.
Гордії всі свої досягнення вважають тільки власної заслугою і не визнають той факт, що в будь-якому їх русі видно руку Господа і навіть їх самих створив Бог. Гординя веде до егоїзму, марнославства, зарозумілості і буквально знищує душу, адже бажання перевершити всіх за всяку ціну і стати вінцем олімпу занурює людини в темряву. Він більш не бачить світ, не цінує людей і віддаляється від Бога.
Жадібність
Для повноцінного існування людині потрібно не так вже й багато. При цьому деякі задовольняються, тим, що можуть мати і не прагнуть до більшого, інші ж буквально гребуть все під себе. Для них важливо не те, що вони можуть купити все що завгодно, а сам факт надмірного володіння. Прагнення примножити багатства будь-яку ціну затуляє собою все людські цінності.
Заздрість
Мало хто задовольняється малим, адже дивлячись на своїх сусідів або друзів, завжди можна побачити те, чого немає у тебе. А хто замислюється про те, що можливо людині більше і не треба, може Бог вже дав їй все, що потрібно. Але незадоволеність залишається і поступово підточує і сподвигает на масу поганих вчинків. Дрібне шкідництво, злі слова, прокляття і навіть бажання нашкодити. А потім народжується бажання перевершити і отримати ще більше.
Ось чому страшна заздрість, вона поступово пробуджує в людині жадібність і бажання отримати більше, ніж потрібно. Прокидається і гординя, а чому б не перевершити свого сусіда. Народжується злість, а чому такого немає у мене. А де ж смирення, подяку Господу за дані блага і радість за удачу іншого? Може заздрість і незрима, але душу вона може випалити дотла.
Гнів
Злість, образа і гнів властиві всім людям, але важлива не сама емоція, а наслідки, до яких вона веде. У гніві людина може опуститися до рукоприкладства, вона не чує доводів і здатна на багато непорядних вчинків А як же всепрощення і милосердя, адже перемагає не найсильніший, тим самим тішачи своє марнославство, а смиренний, який побачив шлях до вирішення конфлікту.
Але гнів не завжди тане безслідно, найчастіше він породжує образу, яка тліє і руйнує людську душу. В сторону кривдника летять не тільки неприємні епітети, але і злі побажання, народжується ненависть. Душа буквально занурюється в темряву, бо крім негативу людина нічого не відчуває і не чує Бога.
Блуд
Блуд і хіть не мають ніякого відношення до любові між чоловіком і дружиною. Хтивість народжується в постійній гонитві за сексуальними пригодами без зобов’язань. Але плотські втіхи не ведуть до щастя, тому що вони, в більшості випадків, приносять радість тільки одній людині, та й то фізіологічне і короткочасне. Для інших же пристрасть до сексуальних пригод може вилитися і в страждання.
Хіба радіють дружини, позашлюбного зв’язку чоловіка на стороні або щаслива жінка, яку використовували тільки на 10 хвилин в якості предмета задоволення фізіологічної потреби? А як почувають себе жертви зґвалтування? Можливості тіла відчувати приємні почуття, дані Богом не для задоволення ницих інстинктів, а для злиття душ і тіл люблячих людей.
Обжерливість
Здавалося б, що поганого таїть в собі прийняття їжі? Адже їжа підтримує організм. Але для здоров’я людини не потрібні повні казанки їжі. Досить помірного і збалансованого харчування. Але хіба людина може зупинитися, якщо є така можливість? Разом з голодом прокидається і жадібність, чому б не з’їсти більше і задовольнити низинні потреби тіла? Слідом народжується і гординя. Я можу собі це дозволити.
А де ж духовність? Вживання їжі це всього лише фізіологічний процес для підтримання життя. Навіщо ж обід або вечерю зводити в розряд свята живота? Створюючи культ з харчових продуктів, люди забувають про те, що, перш за все, потрібно плекати душу радістю і приємними емоціями за допомогою спілкування з рідними і зверненням до Господа.
Зневіра
Багато людей, переживши втрату або пройшовши складний період у житті, впадають у відчай. На думку психологів, подібний стан навіть корисний, тому що, емоційно відгороджуючись від життя на певний час, можна відпочити. Але, не так страшна сама по собі відстороненість, як її наслідки. Перебуваючи в зневірі, люди перестають працювати, піклуватися про своїх близьких, і відчувати емоції.
Вони не прагнуть розвиватися духовно і відгороджуються від будь-яких життєвих подразників. Більш того вони навіть можуть прийти до рішення піти з життя, яке їх більш не радує, тобто зробити один з найтяжчих гріхів – самогубство. Але ж праця, рух і спілкування відкривають нові грані життя, тому зневіру і вважається гріхом, який буквально вбиває душу зсередини.
Господь милосердний, він прощає всі наші гріхи, але уявної фрази: «Господи прости», – проголошеної потім, як би в виправдання, недостатньо. Так Бог прощає кожного з нас, тому що ми його діти, але це зовсім не означає, що людина не повинна, перш за все, боротися сама за свою душу. Адже, по суті, немає гріха непрощеного, є гріх нерозкаяний.