У Слові Божому написано, що брехня є гріхом. Бог попереджає людей про неприпустимість брехні і про шкоду, яку завдає брехня, самому брехливому.
«Не кажи помилкового свідчення на ближнього твого»
(Вих. 20:16)
«Ти занапастиш тих, хто говорить брехню»
(Пс. 5:7)
«Ось шість, що ненавидить Господь, навіть сім, що гидоту душі Його: очі горді, язик брехливий, лжесвідок, що намовляє брехню…»
(Пр. 6:16-19)
«Лжесвідок не залишиться непокараним, і хто каже брехню, не врятується»
(Пр. 19:5)
«Будь-яка брехня не від істини»
(1 Ін. 2:21)
«І не ввійде в нього (Царство Небесне) ніщо нечисте і ніхто відданий гидоті та брехні»
(Об. 21:27).
«Кожна неправда є гріх»
(1 Ін. 5:17)
«Чоловік лукавий, людина безбожна ходить з брехливими устами, блимає очима своїми, говорить ногами своїми, дає знаки пальцями своїми; підступність у серці його: він умишляє зло кожного часу, сіє розбрат. Зате раптово прийде смерть його, раптом буде розбитий – без лікування»
(Пр. 6:12-15)
Сучасні наукові дослідження в галузі нейрофізіології та психології свідчать, що брехня завдає непоправної шкоди здоров’ю людини. Так, французькі вчені провели експеримент: поділили добровольців на дві групи. Одній групі запропонували брехати своїм співрозмовникам, іншим говорити правду протягом 10 днів. Далі вони оцінили стан здоров’я людей. В результаті виявилося, що у людей із групи «брехливих» погіршився настрій, почалися проблеми із серцево-судинною системою, погіршилися показники імунітету. Вся «чесна група» стала життєрадіснішою, і хвороб ніяких не було виявлено.
Вивчаючи брехню, американський психолог Пол Екман встановив, що одразу після сказаної брехні у людини настає почуття ейфорії — радості від досягнутого результату, відчуття власної значущості та всемогутності. Але потім людина починає відчувати негативні емоції, такі як вина, страх, сором. Всі внутрішні переживання призводять до стресів, що руйнує життєві сили та здоров’я. Людина, яка постійно і часто бреше, наражається на ризик розвитку раку, ожиріння, депресії, залежності, цукрового діабету, артрозу, бронхіальної астми, епілепсії. У неї спостерігаються провали у пам’яті, хронічна втома, випадання волосся, руйнування зубів, неврози.
Професор Скотт Ферро з медичної школи Університету Філадельфії за допомогою магнітно-резонансного томографа просканував групу чесних та брехливих людей. Дослідження показало, що люди, які говорили правду, мали активні чотири області мозку, у брехунів — вісім. Тобто брехня зажадала вдвічі більше розумових зусиль, ніж правда. Брехня активізує зони мозку, пов’язані з емоціями, внаслідок чого виникає стрес, який позначається на роботі кожної клітини організму людини. Мозок у брехунів починає створювати реальність, відмінну від дійсної, внаслідок чого людина зазнає великих навантажень, напруги, що веде до хвороб.
Тому для користі людини говорити правду: «Тому, відкинувши брехню, говоріть правду» (Еф. 4:25).