Як казав один старець, є гріх, а є хвороба, за яку він тобі й посилається. Кожному гріху – своя хвороба. Один сильний подвижник робив операцію, причому без знеболення. І він не стогнав, більше того, він ще примудрявся в цей момент наставляти ще братію. Учні, уважно слухаючи, як рятуватися, не витримавши, запитали: «А хіба вам не боляче?» На що богобоязливий старець відповів: Чому ж не боляче? Боляче. Тільки вирізають зараз ту частину шлунка, якою, мабуть, найбільше грішив».
Будь-яка хвороба нам дана не просто. З різних причин. Сьогодні розглянемо все-таки ті, які посилаються за гріхи. Але у будь-якому разі для порятунку. Звичайно, не можна нехтувати і лікарською допомогою та медикаментами, але в першу чергу краще звернеться по допомогу до Господа або до Його помічників. . «Не гнівайся гріховних виразок моїх», – закликаємо ми в молитві святого Пантелеймона. І ось так читаючи цю молитву або Акафіст до святого Цілителя, гаряче принісши йому від серця священні слова, йде біль, притупляється гнів, засихає зневіра, відпадають сумніви.
Адже тільки Всемилостивий знає, яким шляхом вести нас. І якщо випливати з того, що гріх відповідає за хворобу, і навпаки, то можна припустити, які фізичні нездужання чекають на кожного з нас.
Навіть у словах молитви про здоров’я є такі слова: «Врятуй мене від гріха, щоб я міг очиститися і принести по одужанню свої плоди покаяння». Тобто наробили, одержали. Не грішили б – не хворіли. А звідси випливає, що зупинити або, навпаки, розвинути, звичайно, не без допомоги Божої, свою недугу може сама людина. Але лише умова – непроста. Думки свої змінити, перестати робити справи неугодні Богові. І чим сильніша хвороба, тим на більше градусів потрібно їх перевернути, краще, звичайно, на 180, а то й 360 градусів переверне свої думки.
Наприклад, інфаркт, найчастіше від переживань, від того, що ми не сприймаємо все, що відбувається, як послане від Бога для нашого ж розуміння, спасіння зрештою. Всі хочемо сподіватися лише на себе та на свої сили. Голова болить, теж усе жуємо свою «думку жуйку», хоча могли б позбутися їх, знову ж таки помолившись, і тоді всі думки, погані, суєтні, тривожні відійшли б. Шлунок болить, знову ж таки від того, що людина дратівлива, за все хвилюється, нервує, що природно заслуговує на такий результат. Я не кажу, що про печінку та про нездоровий спосіб життя самого хворого.
Щоб поменше хворіти, треба тримати своє серце мирним. Будь-якою ціною зберігати мир. Хтось навіть сказав, що нехай увесь світ руйнується, а ти тримай свою душу спокійною. Добре було б допомагати іншим, наскільки у вас дозволяє час і можливість, і сповідатися частіше. Ця найкраща панацея від багатьох хвороб. А краще часто. Адже там нам не тільки прощаються гріхи, Бог ще дає благодать Святого Духа, а значить спокій, захист від бісів, спокій, якого так потребує хворий.
Нав’язливі думки лікує Ісусова молитва. Це найкращі ліки, як і просфорочка та свята водичка, яка висвітлює і тіло, і душу. Адже там такі хороші, а головне правдиві слова.
Адже нерви це що? Не психосоматичні там відхилення, а просто – гріхи. «Оголеними, як їх називають проводами», (на грунті яких інфаркт і буває), не варто прикриватися, адже можуть і замкнути. У психолога можна годинами сидіти, розбирати, причини і наслідки, а набагато ефективніше за будь-якого психотерапевта – похід у храм, а «ізолювати» ті самі «проводи» може лише сповідь. Тільки зробити це вдумливо, глибоко.
Якщо вперше – то бажано згадати гріхи з самого дитинства. Грунтовно, продуктивно, не поверхнево. А потім просто чекати, набратися терпіння, коли все потихеньку стане на свої місця. Нехай не одразу. Адже багато грішили, терзали, душу вимотували, раз і печінка хвора, і серце барахлить, і ноги ниють …, а «здачу» отримувати не хочемо. значить і потерпіти трохи доведеться. А щоб було не так боляче, можна читати молитви до Господа Ісуса Христа. Або краще сам Канон. Але робити це краще регулярно. У ньому особливо важлива молитва про хворого. Через деякий час буде набагато легше.
Душа та тіло – єдиний організм, хоч із цим психологи й не згодні.
Кожна хвороба має свої духовні причини. І саме хвороба може принести людині «духовну допомогу». Тому що точно ми не знаємо, через що Господь веде такими шляхами, але знаємо, що на благо, тому ми смиренно повинні йому довіряти.
Коли ми сердиті, злі, то й енергія у нас відповідна, руйнівна. І куди вона «виллється» знає лише Бог. І ось коли вона погана, то й «ламається в нас щось. А коли ми мирні і тіло міцне, і звісно душа.
Плід людської поведінки кожного б’є по тому органу, який за нього відповідає.
Коли грішимо проти Бога – ми порушуємо заповіді, а значить цілісність всього організму. Ми самі себе знищуємо. І хвороба – саме нам дзвінок, сигнал про те, що звернули з правильного шляху.
Молитва до святого великомученика і цілителя Пантелеймона:
“О великий Христів угоднику і преславний цілителю, великомученику Пантелеймоне! Ти душею на небесах перед престолом Божим предстоїш і триіпостасною Його славою насолоджуєшся, а тілом і іконою святою на землі в Божественних храмах перебуваєш і даною тобі благодаттю різні чудеса твориш. Споглянь милосердним оком твоїм на людей, що стоять і перед чесною іконою твоєю моляться, благаючи від тебе цілющої допомоги і заступництва; піднеси до Господа Бога нашого теплі твої молитви і випроси душам нашим прощення гріхів.
Бо ми через беззаконня наші не можемо підняти очей до висоти небесної, ні піднести голосу моління до Його в Божестві неприступної слави; серцем скрушеним і духом смиренним тебе, заступника милостивого перед Владикою і молитовника за нас грішних, закликаємо, бо ти отримав благодать від Господа недуги відганяти і пристрасті зціляти. Тебе просимо: не зневаж нас недостойних, що молимося тобі й помочі твоєї потребуємо, будь нам у печалях утішителем, у недугах лютих лікарем, у напастях покровителем, для хворих очей прозріння подателем, дітям хворим помічником.
Випроси всім все, що для їхнього спасіння корисне, щоб твоїми до Господа Бога молитвами отримали благодать і милість і прославляли всіх благ Джерело і Дароподателя Бога, Єдиного в Тройці Святій, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і навіки-віків. Амінь.”