Читання молитов – обов’язковий елемент життя православної людини. Однак, багато людей зізнаються, що їм ліньки відкривати молитвослів. Щоразу з’являються інші справи, які відволікають від розмови з Богом.
Деякі люди кажуть, що не мають жодних емоцій, коли читають молитовні тексти. Це їх лякає. У голові з’являється багато непотрібних думок, відразу хочеться лягти спати, починаєш позіхати. Зрештою зайнятий чим завгодно, але не молитвами.
Але ж так не можна. Виходить, що людина даремно молиться. Вона починає замислюватися над цим. Їй здається, що він щось робить не так. Наприклад, один віруючий знайомий ділився своїми емоціями.
Він розповідав, що читання молитов у нього викликає сльози та почуття розчулення. Чому ж так не у всіх? Насправді деякі знайомі можуть лукавити. Стан, коли з’являються сльози під час читання молитов, досягають не всі.
Навіть ченці благали Бога про те, щоб Він допоміг їм випробувати подібне почуття благодаті. Сльози виникають, коли душа не байдужа. Одна дівчина розповіла незвичну та трохи трагічну історію. Її тато пішов до лікарні, щоб перевірити виразку шлунка.
У результаті у нього почався рецидив, і він опинився в реанімації. У чоловіка відкрилася кровотеча. Довелося його оперувати. І після операції він був дуже поганий. Поки батько лежав у реанімації, дочка щодня читала Євангеліє та молилася. Кожен рядок Святого Письма супроводжувався сльозами.
А душа була наче відкрита рана. Дівчина боялася дзвінків із лікарні. Сама теж дзвонила туди, завмерши від страху. Вона боялася почути від лікарів, що тата більше нема. Щодня з мамою вони ходили до реанімації та дізнавалися про новини. Коли чоловік прийшов до тями, їх навіть пропустили всередину.
Дівчина розуміла, що Бог зробив справжнє диво. Приблизно також Він вчинив із Лазарем. Ця людина вже померла і чотири дні лежала в труні. Але Ісус Христос воскресив його за молитвами Марії та Марфи. Сестри дуже страждали, і Господь змилосердився над ними. Таких чудес довкола багато.
Важливо бачити їх і дякувати Богові. Звичайно, коли дівчина молилася за спасіння тата, її душа страждала. Кожен рядок Євангелія супроводжувався сльозами.
Вона не могла зрозуміти, що з нею відбувалося. Проте, з черговою сторінкою Святого Письма ставало легше та спокійніше. Усередині наче розливалося світло і тепло.
Сльози під час читання молитов корисні. Людина спілкується з Богом. Вона повинна відчувати трепет і кохання. Згадаймо епізод перетворення Ісуса Христа. Його учні не могли навіть подивитися на Нього. Їх охопив страх. Очі засліпило яскраве світло. Спілкуватися з Господом без здригання серця у простої людини не вдасться.
Вона повинна представляти Його образ і під час читання молитов. Не можна кидати на півдорозі. Чим більше людина звертається до Бога, тим старанніше вона молиться. І згодом обходитися без молитов він уже не зможе.
Багато людей думають, що сльози під час читання молитовних правил лише заважають зосередитися. Насправді вони важливі для кожної людини.
А у Вас були випадки, коли душа не могла заспокоїтись і хотілося плакати під час читання молитовних текстів?