Заздрість – це далеко не найкраще, що є в людині, але майже всі страждають цією духовною хворобою, навіть того не помічаючи. Людині навіть нелегко визнати, що вона заздрить іншим, а ще важче позбутися від цього гріха, адже потрібно докласти дійсно багато зусиль. Як би людина не намагалася, а позбутися від цього гріха допоможуть поради святих отців, з якими і варто познайомитися ближче.
Якщо говорити про ознаки такого стану як заздрість, то до їх числа можна віднести суперництво і недоречні ревнощі. Що ж до основної причини заздрості, то нею є саме людська гордість, осліплююча людину і змушує її заздрити успіхам інших.
Іоанн Златоуст
Вивчаючи міркування про заздрість Іоанна Златоуста, варто відзначити, що святий отець говорив про цей гріх таке:
заздрість – це пряма ворожнеча проти Господа;
заздрість – це навіть гірше, ніж ворожнеча або обговорення інших людей і їх вчинків;
заздрість є ворогом самої ж людини, який веде досить приховану боротьбу;
гріх заздрості чимось нагадує божевілля людини у фізичному сенсі і є дуже нав’язливим станом.
Іоанн Златоуст, для боротьби з заздрістю, рекомендує раціоналізувати цей стан і побудувати найпростіший логічний ланцюжок. Склавши логічний ланцюжок по відношенню до людини, якій ми заздримо, можна зрозуміти, чому вона успішніше, у неї щось виходить краще, що і дозволить позбутися від цього стану.
Іоанн Касіян Римлянин
Святий отець Іоанн Касіян Римлянин каже, що змій спокусив свого часу Єву саме через заздрість. Диявол не просто позаздрив, що людина створена за образом Господа, але і спровокував на заздрість його самого. Це святитель говорить про те, що повністю перемогти заздрість своїми силами не можна, а тільки за допомогою Бога, тому святий отець радить посилено практикувати молитву. Якщо людина буде постійно просити допомоги у Господа, для якого нічого неможливого немає, то Він обов’язково допоможе впоратися з заздрістю.
Василь Великий
Святитель Василь Великий говорить, що битву з заздрістю відкладати не можна, боротися з проблемою необхідно тут і зараз. Святий отець радить заздрісникам спочатку усвідомити, що заздрити нема чому, оскільки земні речі насправді нічого не варті. Ще святитель радить сублімувати заздрість в творче перетворення себе, оскільки це допоможе досягти багатьох чеснот.
Феофан Затворник
Святий отець Феофан Затворник радить долати гріх заздрості через «не хочу». Змінити своє ставлення до того, на кого спрямована заздрість, буде неймовірно важко, але зробити це необхідно обов’язково. В звичку заздрісної людини повинні увійти таке почуття, як співчуття, що і допоможе поступово повністю викорінити заздрість.
Максим Сповідник
Святий отець Максим Сповідник говорить про гріх заздрості і боротьбі з цією пристрастю наступне:
не треба хвалитися своїми успіхами і багатствами перед іншими, адже тоді іншій людині не буде даний привід для заздрості;
потрібно навчитися співпереживати чужому горю і радіти чужому щастю, адже тоді і приводу для заздрості не залишиться;
потрібно ставитися до ближнього, як до самого себе, тоді і місця для заздрощів не залишиться.
Прислухаючись до ради святого отця і постійно працюючи над собою, можна поступово перемогти гріх.
Григорій Богослов
Святий Григорій Богослов говорив, що основною зброєю людини проти заздрості має стати викриття. Заздрість – це гріх, не позбавлений справедливості, тому за цей гріх людина буде покарана ще за життя. Батько каже, що заздрісника легко дізнатися навіть з незадоволеного виразу обличчя, а ще заздрісники мають проблеми психосоматичного характеру.
Паїсій Святогорець
Святий отець Паїсій Святогорець говорив, що заздрість можна назвати просто смішним станом, а подолати її допоможе тільки здоровий глузд. Заздрість є душевної пристрастю. Щоб впоратися з цим завданням, потрібно задовольнятися тим, що є. Якщо виходить, то працювати більше і досягати більшого.
Інші поради святих отців про заздрість і боротьбі з нею
Святі отці церкви, радили людям боротися із заздрістю наступним чином:
потрібно починати боротьбу, як тільки заздрість починає з’являтися, оскільки так швидше можна буде від неї позбутися (рада преподобного Макарія);
з заздрістю варто боротися за допомогою посиленої молитви, смирення, розсудливого мовчання (рада преподобного Амвросія);
потрібно молитися про тих, до кого людина відчуває неприязнь (рада преподобного Никона);
навіть якщо вдалося перемогти заздрість, людина не повинна втрачати пильності, адже вона може повернутися в будь-який момент (рада преподобного Макарія).
Заздрість є проявом зла у всіх її стадіях, тому жити з цим почуттям не можна, необхідно побороти цю пристрасть, намагаючись не допустити її згубного впливу знову. Постійно працюючи над собою і своїм духовним станом, прислухаючись до порад святих отців уважно, можна вести посильну боротьбу із заздрістю і перемагати це гріховне почуття. Заздрість всередині себе варто замінювати більш позитивними емоціями, що допоможе бути ближче до Бога і далі від гріха.