Православне життя складне і часом заплутане. Людей часто турбують різні питання. Наприклад, в голові людини не вкладається, як християнин може когось засуджувати, при цьому дотримуватися всіх постів і відвідувати храм.
У житті буває і так, що віруючі виявляються злішими і мстивішими, ніж невіруючі. Навіщо тоді ходити до церкви та читати молитви? Чи прийме Господь таких уявних християн?
У будь-якій ситуації є певні нюанси. Одна людина може вірити в Бога формально, а інша щиро. Люди часто виникають питання, навіщо постійно сповідатися, а то й виходить викорінити свої гріхи.
Наприклад, чоловік відвідав сповідь, причастився, вийшов надвір після служби і закурив. Якщо він тільки очистився від цієї вади, то чому знову згрішив? Насправді людина не зможе цього зрозуміти, поки сама не спробує виправитися.
Він може підніматися і падати по десять разів, але на одинадцятий все ж таки перемогти. Цілком позбутися гріхів не вийде. Часом на це йде все життя. Якісь пристрасті із віком самі вщухають. Сповідатись необхідно, щоб не забрати з собою після смерті цілий мішок гріхів.
Деякі люди звикли виконувати лише ті обряди, які їм подобаються. Вони не відвідують служби щонеділі, а віддають перевагу лише святковим богослужінням.
Їм подобається пекти паски, готувати паску та фарбувати яйця. При цьому Великий піст ними не дотримується. Вони беруть на Водохреще святу воду, але не читають молитви. На сповідь та причастя такі люди також не ходять.
На перший погляд, це не справжні християни. Адже вони не виконують усіх церковних правил. Але іноді їх внутрішній стан може бути сповнений духовної благодаттю. У них не завжди є можливість відвідати храм, натомість їхня робота пов’язана за допомогою хворим.
Наприклад, одна медсестра настільки любила своїх пацієнтів, що завжди розповідала їм якісь невеликі кумедні історії. Їй дуже хотілося, щоб вони швидше одужали. Або вихователь у дитсадку так ставилася до дітей, що вони вважали її другою мамою. Вона їх любила і намагалася подарувати їм тепло, турботу та ніжність.
При цьому дівчина мала суміщати ці елементи з дисципліною. А є й такі медичні сестри та виховательки, до яких страшно підходити. Вони завжди злі. Від них не почуєш лагідного слова, а лише грубість та хамство.
При цьому жінки можуть бути парафіянками якоїсь церкви, а свою злість пов’язувати з голодом у піст. Так чинити, звичайно, не варто. Виходить, що християнка звинувачує Бога у своїй недузі та поганому настрої. Чи буде їй корисний такий піст?
У православ’ї і зовнішній, і внутрішній стан мають перебувати в гармонії. Якщо на душі вирують пристрасті, то молитися не треба.
Слід спочатку заспокоїтися. Крім того, Ісус Христос говорив, що важливо для істинно віруючої людини те, як вона ставиться до інших людей. Адже це ставлення пов’язане з Богом. Християни не ображатимуть слабких і ображатимуться на ближніх своїх. Без любові жодні обряди та молитви не матимуть сили.