Старець Арсеній говорив, що в наш час і незабаром з’явиться багато чаклунів та чарівників. Що залазитимуть у голови людям і змінюватимуть їхні думки, відвертатимуть людей від Бога і Храмів, старець казав, що діяти вони зможуть навіть на великих відстанях, а біси допомагатимуть їм і вселятимуть людям таке, що їм і уві сні не снилося. Старець говорив, якщо хоча б раз на день прочитати молитву “Отче наш …” і Псалом 67, то на того не ляже ніяке чаклунство і бісівська сила не чіпатиме.
Старець так само говорив, що псалом 67 як вугілля горяче діють на бісів, коли читається цей псалом, то він палить їх так, що вони по вогню ходять, і він їх палить святою силою Псалма, за це не можуть вони бути поряд з тим, хто цей читає Псалом.
Помисли – це пожирачі нашої енергії, наших душевних сил.
Одна з головних тем у творах святих отців — тема охорони помислів. Думка — це насіння, яке, посадивши в серці, може вплинути на всю сукупність не тільки того, як ми діємо, але і на все наше ставлення до життя, до конкретної ситуації, до інших і навіть до самих себе. Думки мають величезну силу і можуть або мотивувати нас, або повністю бентежити.
З цієї причини православні отці надавали великого значення охороні помислів та охороні серця. Вони рекомендують постійну пильність над собою, викликану постійним стоянням перед Богом у глибині свого серця. Тут кожна думка постає перед Христом на суд. Негідні думки виганяються з розуму. Простіше кажучи нам потрібно звернути увагу на свій внутрішній монолог. Якщо ми дамо місце негативним чи поразницьким думкам, вони стануть пророцтвом, яке ми здійснимо.
Молитва – найбільша допомога у збереженні позитивних думок. Коли ми запрошуємо Бога до будь-якої ситуації, Він прийде – і Його присутність завжди наповнена силою, енергією та світлом. Він може не відкрити Себе одразу, але Він не відсутня з цього моменту. Стара приказка говорить: «Господь може прийти не тоді, коли ви цього хочете, але Він завжди приходить вчасно». Але ми маємо його запросити. Просте «Господи, помилуй» або «Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного» досить для цього.
Молитва руйнує оплот негативного чи поразницького мислення. Бог всемогутній. Він створив світ із нічого. Немає в нашому житті ситуації не надто важкою, ані надто тривіальною для допомоги та дії Божої. Але знову ж таки, від нас залежить зробити перший крок і наполегливо молитися.
Як ми дізнаємося, чи приходять до нас думки від Бога чи диявола? Що нам слід робити, якщо нам видаються думки про наші недоліки і гріхи? Батьки дають просте правило: якщо думка про минулі невдачі бентежить нас до депресії, виснажує всю нашу енергію і старанність, спокушає залишити будь-яку боротьбу за чесноту або залишатися самозадоволеними, то це диявол. Якщо ж смуток, який приносить така думка, дає нам бажання змінитись, енергію покаятися, постити, молитися, прощати тощо, то це від Бога. Сам святий Павло говорить про ці два скорботи: одна мирська і несе смерть; той, хто благочестивий і приносить прагнення та енергію для змін (2 Кор. 7:10).
Якщо ми зраджуємо наші думки Богові на Його суд, вони стають чистими і каталізаторами правильно влаштованого життя. Більше того, він здоровий серед великих випробувань. Така лише душа, сповнена Божою любов’ю, і перший крок – у нашому мисленні. Любов до Бога веде до чистого мислення і навпаки. «Кохання є, по суті, вигнанням будь-якої протилежної думки, бо любов не мислить зла (1 Кор 13:5)».
Наші думки повинні бути звернені до Бога, щоб їхні наслідки були позитивними. Так, нам потрібно підбадьорювати себе у своєму внутрішньому монолозі, але найголовніше – нам потрібно молитвою внести Бога у свої думки та серця. Тоді наші думки стануть насінням трансформації та перемоги в нашому житті, допомагаючи та сприяючи нам у досягненні Божих цілей.
Текст Псалому 67:
1. Для дириґента хору. Псалом Давидів. Пісня.
2. Нехай воскресне Бог, і розпорошаться вороги Його, і нехай від лиця Його повтікають Його ненависники!
3. Як дим розвівається, так їх розвій, як топиться віск від огню, отак несправедливі загинуть перед Божим лицем!
4. А праведні будуть радіти, і будуть тішитися перед Богом, і веселитися в радості будуть!
5. Співайте Богові, виспівуйте Йменню Його, рівняйте дорогу Тому, Хто їде на хмарах, Господь Йому Ймення, та перед Ним веселіться!
6. Сиротам батько й вдовицям суддя, то Бог у святому мешканні Своїм!
7. Бог самітних уводить до дому, витягує в’язнів з кайданів, тільки відступники мешкати будуть у спаленій сонцем землі!
8. Боже, коли перед народом Своїм Ти виходив, коли йшов Ти пустинею, Села,
9. То тряслася земля, також капало небо було перед Богом, Сінай затремтів перед Богом, Богом Ізраїля!
10. Дощ добродійний спускаєш Ти краплями, Боже, на спадок Свій перемучений міцно поставив його.
11. У ньому сиділо Твоє многолюддя, у Своїй доброті все готуєш Ти бідному, Боже!
12. Господь дає слово; провісниць велика многота:
13. Царі військ утікають, утікають, пані ж дому розділює здобич.
14. Коли ви спочиваєте між обійстями то крила голубки покриті сріблом, а пера її зеленкавістю золота.
15. Коли Всемогутній царів розпорошував в Краї, то сніг Ти спускав на Цалмоні.
16. Гора Божа Башанська гора, гора верхогір’я гора та Башанська.
17. Верхогір’я, чого заздрісно дивитеся на ту гору, що Бог зажадав на мешкання Своє, і Господь буде мешкати там завжди?
18. Колесниць Божих дві десятьтисячки, тисячі багатократні, Господь із Сінаю прибув до святині.
19. Ти піднявся був на висоту, полонених набрав, узяв дари ради людини, і відступники мешкати будуть у Господа Бога також.
20. Благословенний Господь, тягарі Він щоденно нам носить, Бог наше спасіння! Села.
21. Бог для нас Бог спасіння, і в Господа Владики виходи смерти!
22. Але розторощить Бог голову Своїх ворогів, маківку, вкриту волоссям, того, хто в гріхах своїх ходить!
23. Промовив Господь: Я спроваджу з Башану тебе, з глибин моря спроваджу,
24. Щоб ти ногу свою мив у крові, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!
25. Походи Твої, Боже, бачено, походи Бога мого у святині мого Царя:
26. Попереду йшли співаки, потому грачі, посеред дівчат, що бряжчали на бубнах:
27. Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел Ізраїля!
28. Там Веніямин молодий, їхній володар, князі Юди, їхні полки, князі Завулона, князі Нефталима.
29. Твій Бог наказав тобі силу, будь силою, Боже, того, кого нам учинив!
30. Із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.
31. Погрози звірині в очереті, череді волів разом з телятами людськими, понищ тих, хто кавалками срібла милується, розпорош ті народи, що воєн бажають!
32. Прийдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.
33. Царства землі, співайте Богові, виспівуйте Господа, Села,
34. Що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.
35. Визнайте Богові силу, величність Його над Ізраїлем, а в хмарах потуга Його!
36. Бог грізний у святинях Своїх, Бог Ізраїлів Він, що народові дає силу й міць, Бог благословенний!
(Псалми 67:1-36)