А що робити, якщо ікону дарує ворог, нібито на знак примирення? Чи можна самому дарувати ікони недругам або тим, до кого ставимося не надто добре?
Багато священнослужителів вважають, що ні дарувати, ні приймати ікони від незнайомців чи ворогів не варто. Офіційна Церква, звісно, не забороняє цього робити, проте традиція уникати таких подарунків пояснюється просто та логічно.
Наші предки вірили, що святий образ можна «заговорити», і тоді подарована ікона принесе в дім розлад та нещастя. Крім того, недруги інколи підсовували так звані «адописні ікони» – образи, які не мають нічого спільного зі святістю та Богом.
Також не слід дарувати ікони іновірцям (такий подарунок може образити їхні релігійні почуття) або атеїстам, адже невіруючій людині святий образ не буде ні для молитви, ні для натхнення.
Не варто передаровувати ікону, отриману в подарунок, за винятком тих випадків, коли образ передається у спадок. Пам’ятайте, що ікона – це цінний подарунок (не в грошовому, а в духовному сенсі), тому її слід вручати тільки близьким і дорогим серцю людям.
Також не можна дарувати чи приймати неосвячені в церкві ікони, якщо тільки ви не маєте наміру передати їх у храм або монастир.
Що таке ікона?
Слово «ікона» у дослівному перекладі означає «зображення», однак із давніх часів цим словом називали будь-які релігійні мальовничі образи. Деякі з них двомірні (мозаїка, картина, емаль або мініатюра), але існували й тривимірні ікони.
Багато християн вважають «класичними» ікони, написані у візантійській манері, проте кожен віруючий має поважати будь-який канонічний образ, незалежно від художнього стилю. Адже не стиль робить зображення іконою, а його зміст, духовна сутність і можливість використання у молитві.
Справжні іконописці ретельно готуються до написання образу – молитвами, постами, вивченням традицій.
Чому ікони важливі?
В іконах завжди присутня Божественна правда, адже сам процес їхнього створення – це особлива молитва. Святі образи народжуються з молитви, щоб допомагати іншим християнам молитися та наближатися до Господа. Тому важко переоцінити їхню роль у прикрасі храмів, проведенні богослужінь та особистому благочесті.
Написаний святий образ виконує кілька важливих функцій:
- Навчає. Зображення Спасителя, Богородиці, святих, ангелів та біблійних подій показують реальність Небесного Царства. Вони навчають історії, моралі, теології, нагадують нам, ким ми є і до чого маємо прагнути.
- Допомагає усвідомити важливість матеріального світу. Ікони показують, як Дух Святий змінює матерію своєю благодаттю.
- Надихає. Дивлячись на образи святих, ми бачимо приклад людей, які відгукнулися на заклик Господа добровільно і самовіддано.
- Показує Христа у людській подобі. Через Його зображення ми усвідомлюємо Його людяність і божественність одночасно.
- Освячує. Віруючі здавна благословляли своїх дітей іконами перед подорожами, війнами та іншими важливими справами. Образ у домі освячує сам дім і всіх, хто в ньому мешкає.
Важливо пам’ятати, що християни не поклоняються самій іконі – шанується не предмет, а святий, зображений на ньому.
І, нарешті, ікони допомагають нам доторкнутися до вищої, таємничої і незвіданої реальності, наповнюючи душу любов’ю та прагненням до праведного життя і до самого Господа.