Віруючі люди ставляться до ікон з великим благоговінням і трепетом, причому це стосується як церковних, так і домашніх образів. Багато християн облаштовують у своїх оселях спеціальні “червоні куточки”, де розставляються чи розвішуються ікони, перед якими згодом підносяться молитви. За “червоними куточками” дбайливо доглядають – своєчасно протирають пил і стежать, щоб образи не псувалися від впливу світла чи вологості.
Звісно, згодом ікони можуть руйнуватися і втрачати колишню красу, але що робити, якщо образ не просто зіпсувався, а й зовсім безслідно зник? Чи є зникнення ікони поганим знаком? Чи це – підступи нечистої сили? Як слід чинити в подібних випадках?
Ці ж питання турбували одну християнку, яка потрапила до такої ситуації. Зрештою, вона вирішила не гадати, а поставити питання батюшці:
“Днями помітила, що одна з моїх ікон, що стояла у червоному куточку, зникла. Довго шукала її, причому скрізь – і вдома, і на роботі, і у мами у квартирі (ну, а раптом, може, вона її взяла). Детально намагалася поновити події останніх днів, але знайти ікону так і не змогла. Скажіть, що це може означати? Виходить, найближчим часом зі мною трапиться біда, адже так рахується? Може, мені варто запросити в будинок батюшку для освячення житла?”.
Відповідь священика:
“Вважаю, що виходити в цьому випадку випливає з двох можливих варіантів.
У першому випадку ми припускаємо ймовірність чудової події – аналогічні приклади описуються у церковних переказах. Маю на увазі таємничі зникнення образів, пов’язані з бажанням святих явити людині таким чином певний знак. Однак важливо пам’ятати про те, що щось подібне відбувається дуже рідко – тому такі випадки завжди фіксуються в тих чи інших текстах, і, як правило, коли ікону все-таки знаходять, людина розуміє, про що саме святий, зображений на ній, хотів йому сказати.
У другому випадку ми виходимо з причини більш приземленої – припустімо, Ви самі чи хтось із членів сім’ї чи Ваших гостей переніс образ до іншого місця і згодом забув про це. Якщо ікона стояла на поличці, її міг упустити, наприклад, ваш кіт. Крім того, якщо в кімнаті робилася перестановка, образ міг впасти за меблі, або ж хтось у метушні його переставив і, знову ж таки, забув. У такому разі у зникненні образа немає нічого загадкового чи надприродного.
Не хвилюйтесь, помоліться і подумайте про те, де ікона може бути, і, дасть Бог, пропажа незабаром виявиться”.
Набагато частіше ми втрачаємо не звичайні, але натільні образи. Багатьох людей такі втрати дуже засмучують, адже, згідно з прикметами, подібна подія, як і, наприклад, втрата хрестика, не віщує нічого доброго. Народні забобони в даному випадку пов’язані з упевненістю в тому, що ікона символізує Божий захист, і, втративши образ, людина цього захисту неодмінно втратить.
Втрата образу в подорожі, згідно з прикметами, обіцяє невдалу відпустку або робоче відрядження – це залежить від причини, через яку Ви вирушили в подорож.
Якщо ікона була втрачена в день якогось урочистого чи значущого заходу (наприклад, весілля або складання важливого іспиту), то вважається, що нічого хорошого також чекати не варто – іспит Ви точно провалите, а молодята незабаром посваряться та розлучаться.
Якщо образ втрачає хворий, то позбутися недуги, згідно з повір’ями, буде дуже непросто – натільні ікони, на думку забобонних людей, прискорюють процес одужання, проте їх відсутність віщує страждання та біди.
Але, безумовно, вірити в подібні забобони не слід, про що говорять нам і багато православних священнослужителів. Забобона віддаляє нас від Господа і розуміння Його вчення, і тому її необхідно викорінювати.
Одна недосвідчена християнка, втративши образ, теж вирішила звернутися за порадою. Запитала вона таке:
“Нещодавно через недбальство втратила натільну ікону із зображенням Матронушки, яку придбала у храмі. Чи варто чекати біди і чи можу якимось чином її запобігти? Зовсім недавно прийшла до Бога і воцерковленою людиною поки не є, і тому, користуючись нагодою, спитаю: з чого мені слід починати? Дуже хочу регулярно відвідувати богослужіння, торкатися Святих Таїнств і жити богоугодно. Заздалегідь дякую Вам за відповідь!”.
Відповідь батюшки:
“У такому разі рекомендується піднести молитву до Святої Матрони і попросити прощення за недогляд. Жодного лиха з Вами не станеться, про це навіть не переживайте – просто надалі постарайтеся уважніше ставитися до подібних речей. Для більшого спокою сходіть до церкви на службу і звернувшись у молитві до Господа, попросіть Його допомогти.
Тепер щодо бажаного воцерковлення. Перш за все, поспілкуйтеся з батюшкою, яка служить у вашому приході, і запитайте, що вам слід робити і коли ви можете прийти на свою першу сповідь. Не варто відкладати цю справу “на потім”.
Вдома підносіть молитви ранком і ввечері, читайте священні тексти, але починайте з малого (не намагайтеся одразу прочитати і дізнатися все у великих обсягах) – хоча б по одному розділу на день. Вибирайте видання з коментарями – вони допоможуть Вам правильно зрозуміти суть прочитаного”.