“Приймаю залицяння від одного чоловіка. Близькі кажуть мені, що він – гідна і добра людина, та й сама я не можу цього не бачити. Але проблема в тому, що серце у мене до нього зовсім не лежить”.
Як мені правильніше вчинити?
Заміж хочу вийти один раз і на все життя. А раптом за кілька років зустріну чоловіка, призначеного мені Господом? Чи, навпаки, не зустріну, і проґавлю можливість побудувати сім’ю з гарною людиною? Як зрозуміти, що призначено мені Небесним Батьком?
Священник відповідає:
Віруючі люди не повинні шукати фанатично тих, у кого на шиї висить табличка з позначкою «Воля Божа». Безумовно, одному Богу відомо, хто для нас – найкраща пара, однак у цьому й полягає велика таємниця промислу Господнього одночасно зі свободою нашого вибору.
Коли думаємо про те, що десь там існує якийсь ідеальний суджений, ми сильно спрощуємо християнське розуміння шлюбного союзу. Згадайте про Таїнство Вінчання – священнослужитель зараз просить Господа ухвалити рішення, прийняте парою. Йдеться саме про затвердження, але не про ухвалення рішення Богом за двох людей. Ми маємо можливість освятити шлюб, який вступаємо, проте, виключно з власної волі.
Однак освячення не втрачає важливості, тому що ми, вимовляючи ті чи інші клятви перед Господом, повною мірою усвідомимо, що шлюб – це наше усвідомлене рішення, особистий вибір, що вимагає певної відповідальності. І рішення це має ухвалюватися самостійно. Господь же, згодом, обдаровує нас своєю благодаттю, дарує допомогу і силу для побудови щасливої сім’ї. Потрібно по-справжньому глибоко вірити, щоб повністю покладатися на благословення, отримане на момент вінчання.
Адже почуття закоханості та прихильності – це гачок, на який ми ловимося для подальшого створення сім’ї. Одружившись, ми навчаємося, бо шлюбний союз, на думку Святих Батьків, є «справжньою школою любові». Багато хто з нас не захотів би одружуватися, якби знали про те, які складнощі та проблеми на них чекають. Однак саме вищезгадана закоханість і деяка наївність допомагає нам зважитися на створення сім’ї і, згодом, навчитися черпати у цих відносинах найбільшу радість.
Однак, перш ніж кидатися на пошуки кохання, необхідно чітко розуміти, чим насправді є шлюб. Шлюбний союз – це близькість між чоловіком та жінкою на трьох рівнях: фізичному, душевному та духовному. Таким чином, Ваш чоловік або дружина, перш за все, не повинні викликати у Вас фізичне відторгнення. Крім того, добре, якщо у Вас є спільні інтереси, проте найголовніше – це єдність духу, спільне прагнення до Господа. З урахуванням цих трьох складових створити щасливу та благополучну сім’ю стане набагато простіше.
У наші дні стало дуже багато свободи – це стосується і свободи вибору, і тому багатьом дівчатам та юнакам буває так важко визначитися. Сьогодні ми прагнемо випробувати якнайбільше – будуємо дошлюбні відносини з метою підібрати найбільш прийнятний варіант. Однак це не допомагає, але, навпаки, збиває – у результаті ми втрачаємо можливість побудувати щасливу та міцну родину. Адже людина з вантажем від багатьох попередніх відносин часто думає:
«Можливо, хтось інший все ж таки виявився б для мене кращим?».
За першої ж сварки він порівнюватиме нинішнього партнера з попередніми.
Додає проблем та нерозуміння багатьма людьми того, якими мають бути справжні стосунки. У Християнському розумінні все, що відбувається в нашому житті, – це служіння в ім’я Господа. Саме служіння і наближає нас до Спасителя, уподібнюючи нас до Нього. А романтична близькість, як і наступний шлюб – те саме служіння, але не в ім’я Бога, але в ім’я один одного. Справжнє служіння, як і справжнє кохання, жертовне.
Однак сьогодні ми зазвичай «любимо» по-іншому: тільки коли володіємо та отримуємо щось натомість. У результаті все закінчується тим, що, припиняючи отримувати, ми йдемо. Християнська любов – це насамперед віддача. Коли ми щось віддаємо, то служимо своїй сім’ї, одержуючи натомість ні з чим незрівнянне блаженство.
Деякі віруючі переконані в тому, що жити, не побудувавши сім’ю, неправильно і навіть грішно. Однак така думка помилкова. Всі ми пам’ятаємо слова, сказані Господом: «…Нехорошо людині бути одній», проте в сучасному житті і без цього багато всього поганого і не зовсім правильного.
Важливо пам’ятати про те, що в очах Бога ми цінні. Ви самі по собі. Ми – не функції чи ролі. Небесний Батько любить кожного з нас, і при цьому не має значення, яким саме був наш життєвий шлях. Існує безліч людей, які не одружилися, але при цьому послужили Господу. Чимало серед них і Святих.
Так чи інакше, не варто докоряти собі, якщо побудувати сім’ю не виходить. У Царстві Небесному всі ми будемо улюблені Богом та іншими людьми, і наш земний шлях уже не матиме значення.
Однак, якщо людина все-таки хоче одружитися, як їй вчинити краще – шукати пару самостійно чи, більшою мірою, сподіватися на Господа? У цьому випадку складно давати якісь особливі рекомендації – допустимо чинити і так, і так. Однак важливо все-таки не забувати про молитви – так Господь швидше прийде на допомогу у цьому питанні.
Але що робити людям, які вже відмовили тій чи іншій людині і втратили власне щастя? Насамперед, не перейматися цим – тепер це вже не має значення. Але постарайтеся надалі не відштовхувати когось необдумано, навіть якщо Ви поки що не відчуваєте закоханості. Нерідко Господь дарує людям справжню любов із часом.