Кішка перебігла дорогу, птах сів на підвіконня, випав 13 номер або приснився страшний сон перед Великоднем. Катастрофа. Тепер чекай неприємностей, тому що так свідчать народні прикмети. А хто замислювався про те, що лежить в основі негативного впливу банального слідування кішки своєю дорогою або злощасного номера? І чи можна вірити так званому досвіду предків?
Термін «прикмета» утворився від дієслова помічати. Ще з давніх-давен люди помічали певну закономірність в ряді подій. Так при настанні одного явища, слід було інше, яке дозволяло зробити висновок про взаємозв’язок. Якщо подія повторювалося і вело до тих самих наслідків, вимальовувався своєрідний прогноз на майбутнє, який міцно закріплювався в пам’яті цілих поколінь.
При цьому прикмети стосувалися не тільки побутових випадковостей, а й погодних умов, благополуччя сім’ї, здоров’я та інших аспектів простого життя. Так, наприклад, вважалося, що рясний сніговий покрив взимку веде до багатого врожаю влітку, як і весняні грози, а хороший апетит хлопчика, до підвищеної працездатності в дорослому віці.
Сучасна людина може з легкістю пояснити взаємозв’язок снігового покриву з високою врожайністю ярих або ж повноцінний розвиток дитини зі збалансованим раціоном харчування. Але у наших предків не було базової освіти, тому вони користувалися тільки природною спостережливістю і логічним мисленням.
Що таке марновірство?
Поняття «марновірство» склалося з двох частин всім знайомих слів. Дослівно епітет можна перевести як марна віра і зрозуміти, що сприймати всерйоз забобони не варто. Але пам’ять предків не дозволяє, та й природна обережність теж, діючи за принципом про всяк випадок. А між тим основою виникнення будь-якого забобони є помилкове трактування якоїсь події, яке не має раціонального або ж наукового обгрунтування.
Але люди не можуть жити в невизначеності, тому всі події при відсутності логічного пояснення набувають для них містичних сенс. Але миритися з непізнаним явищем навіть при знанні наслідків, людство знову ж таки не може, заважає інстинкт самозбереження. Тому люди виробляють певну схему, яка дозволяє відчувати себе в безпеці або ж вирішувати проблему.
До найбільш поширених забобонів можна віднести талісмани, заповітні числа, табу і звичайно події, наприклад, ту ж чорну кішку або червону нитку на зап’ясті. Але хто сказав, що нешкідливе кошеня накличе біду або ниточка вилікує? Однак хтось з подібною ситуацією вже зіткнувся і виявив закономірність. Вірніше вважав за потрібне пояснити свою невдачу або ж раптовий прилив сил впливом життєвих реалій.
Чи можна вірити прикметам і забобонам?
Людина не може жити поза природи, так як вона є її частиною. Для того щоб вижити індивід змушений пристосовуватися за допомогою певних методів, одними з яких виступають прикмети і забобони. Але якщо прикмети є своєрідною народною мудрістю, яка реально може принести користь, то забобони навпаки вводять людей в оману.
Адже при народженні Бог дарував людині свободу волі, розум, вміння відчувати і душу. Дотримуючись забобонам так званий «вінець природи» забуває про те, що на нього впливають не сили природи, містичні віяння, талісмани, а промисел Божий і воля Творця. Виконуючи черговий обряд, або ж зводячи звичайний кулон в розряд талісмана удачі, людина порушує заповідь і віддаляється від істинної віри.
Існує одна притча: Якось кликали люди про пощаду і поскаржилися Богу, що він зобов’язав їх виконувати так багато обрядів і слідувати різними правилами. Бог звелів їм вранці з’явитися на пагорб і принести всі його настанови, які так обтяжують простий люд. На зорі безліч возів з горою книг, сувоїв і ритуальних предметів заполонили піднесення. Побачивши таку картину, Бог відповів: Я дав вам тільки 10 заповідей, все інше ви придумали самі.
Як позбутися від віри в прикмети і забобони?
Більшість прийме грунтується на досвіді наших предків і виникає з реалій їхнього життя. Але світ уже не той. Сучасна людина розуміє природу впливу клімату на високу врожайність, а також взаємозв’язок між виникненням добробуту і важкою працею, але продовжує вірити в можливість сварки після перекинутої сільнички і невдачі при зустрічі жінки з порожнім відром.
А чи не простіше включити логіку або ж знайти історичне обґрунтування? Наприклад, 200 років тому сіль не можна було купити за кілька гривень в будь-якому магазині. Тому необережне поводження з настільки цінною приправою вело до осуду. Жінка з порожнім відром не може накликати неприємності, якщо перехожий психологічно не налаштуватися сам на негатив, згадавши цю прикмету.
З забобонами ситуація набагато складніше, особливо, якщо вони підміняють собою справжню віру. Чи може ворожіння на рунах або чорна кішка замінити Божий промисел? Навряд чи. Так чому ж ми активно користуємося талісманами, стукаємо по дереву, плюємо через ліве плече і схрещуємо пальці на удачу? Хіба не достатньо просто вірити в Бога і слідувати його заповідям?
Людей оточує непізнаний світ, який навіть для сучасної людини таїть масу несподіваних явищ. Для того щоб відчувати себе в безпеці люди намагаються знайти пояснення в буквальному сенсі всьому. Саме цим фактором обумовлене виникнення прикмет і забобонів. Але помилкове трактування веде до ще більших помилок, які спотворюють реальність і заважають природному перебігу життя за заповітами Божими.