Відразу після святкування Трійці починається Троїцька седмиця або Зелені святки, перший день якої це Духів день. Православні сьогодні вшановують окремо від Трійці Святого Духа, а раніше, коли християнство ще не перемогло язичництво, наші пращури святкували в цей час початок Русального тижня. Віруючі вирушали і сьогодні до церкви, починаючи підготовку до Петрова посту. Він завжди починається після Троїцького тижня.
Сьогодні суворо заборонялося працювати, щоб не турбувати ні землю, ні будь-яку іншу природу, заборонялося полювання та риболовля. Тільки найсміливіші знахарі та травники могли вийти на збір цілющих трав. Прості люди воліли святкувати та веселитися, звільняючи себе від роботи.
Русалок слов’яни вважали за духів води. До їхньої стихії відносили водяних та кікімор. А оскільки вшановували духів, ще досить довго після прийняття Руссю хрещення продовжували святкувати духів природи. Саме на Зелені святки люди вірили, що русалки можуть залишати свої водоймища, змінюючи вигляд. Їм і так приписували неймовірну красу і хитрість, вважалося, що перед ними ніхто не в змозі встояти, а тому побоювалися магічних водяних чар.
А виходили русалки та водяні з душ тих людей, хто загинув не своєю смертю. Тому друга назва початку Русального тижня – Семік. У нього належало поминати всіх померлих, хто прийняв смерть не через старість чи через хворобу, а не покаявшись, раптовою чи насильницькою смертю.
Часто в Семік вважали, що якщо згадати їхні душі, то вони заспокояться і підуть у стихії, не приносячи людям нещасть. При цьому в деяких регіонах дозволялося навіть поминати потопельників або самогубців, проте церква завжди забороняла це робити – люди, що попрощалися з життям за своєю волею, відмовилися від Бога, його любові та заступництва, а отже, просити за них перед Господом заборонено.
У цей час простим людям суворо заборонялося ходити до лісу, до водойм, виходити на поля. Взагалі далеко від будинку йти було поганою прикметою. Жінкам суворо заборонялося займатися будь-якими видами рукоділля.
Тим, хто не слухав заборон, могли на заваді зустрітися русалки. Вони водитимуть навколо людини хороводи, можуть залоскотати до смерті, можуть стягнути до себе на дно.
Не було жодної історії в людській поголосці, коли зустріч із русалкою закінчилася б сприятливо. Однак незаміжні дівчата, даруючи русалкам, могли просити їх про допомогу в коханні. Щоб задобрити русалку, треба було принести їй тканини, стрічки, прикраси та все кинути у воду. Якщо русалка прийме дари – обов’язково допоможе дівчині.
У воду кидали і вінки, гадаючи на них – чи виконається задумане чи ні. Якщо вінок не тонув – можна розраховувати на виконання бажання, якщо тонув – ні. Також ворожили на заміжжя. Можна було не тільки кидати вінок у воду, а й скочувати з крутого пагорба (він був докотитися вниз до кінця) або закидали на дах будинку. Якщо вінку не вдавалося добратися донизу – бажання не справдиться.