Ось уже кілька століть поспіль православні християни одразу після Трійці окремо вшановують Святого Духа, сходження якого відзначали у саму П’ятидесятницю. Це свято завжди припадає на понеділок. І на нього також поширюється головна заборона, яка говорить про те, що в жодному разі не можна чіпати землю і втручатися в життя природи в цей день.
Історія сходження Святого Духа
Про явлення Святого Духа на землю написано у Новому Завіті. Це сталося в Єрусалимі, коли учні Христа та Богородиця разом з ними в одній із світлиць читали молитви, чекаючи на чудесне явище.
Якоїсь миті з небес пролунав сильний гуркіт і шум, стіни Сіонської світлиці були охоплені вогнем. Проте вогонь виявився лагідним і зовсім не обпалював. Саме так відбулося сходження Святого Духа на землю, про яку в момент свого Вознесіння говорив Ісус Христос.
Апостоли отримали чудові вміння зцілювати, допомагати словом різними мовами. Це свято християнська церква вважає своїм днем заснування або днем народження, оскільки саме після цієї події християнство почало поширюватися у всіх куточках світу.
Традиції святкування
У давнину слов’яни в цей час теж відзначали свого роду свято, присвячене духам землі та води. Цей час називався Русальним тижнем, а поклонялися наші предки язичники духам води, землі та лісу.
Серед дівчат були поширені ворожіння, які переважно проводилися на вінках. Дівчата плели їх із свіжої зелені з квітучих трав. Шукачі скарбів цього дня прислухалися до землі. Не кожному могли відчинитися земні таємниці, однак були такі щасливчики, яким допомагала сама земля.
Коли християнство все більше почало входити в життя язичників, у цей час стали проводити хресні ходи навколо полів, зайнятих посівами та посадками. Свято стали називати Зеленими святками та просили у всі ці дні доброго врожаю та родючості. Також освітлювали місцеві колодязі.
Сьогодні головною традицією дня залишається відвідання святкової служби у храмі.
Заборони Духова дня
Цього дня, як ми вже написали вище, забороняли будь-які роботи на землі. Не дозволялося ходити на полювання, на рибалку, ходити в ліс та в поля без особливої потреби. Порушували цю заборону лише знахарі та травники, які знали особливий підхід до парфумів лісу та полів. Сьогодні вважалися цінними лікарські трави, які збиралися у певному порядку та з певними ритуалами. Вважалося, що на Трійцю вони набирають своєї максимальної сили.
За народними традиціями сьогодні суворо заборонялося купатися у водоймах. Люди побоювалися чарів від русалок, які могли призвести до того, що людина пропаде безвісти.
Заборонялося протягом усього Троїцького тижня сваритися та лаятися, з’ясовувати стосунки та влаштовувати конфлікти. Будь-яке порушення заповідей Божих вважалося не просто гріхом, а багаторазово збільшеним гріхом, оскільки в цей час православні повинні готуватися до посту Петра і очищатися від гріха.
Прикмети на Духів день
51 день після святкування світлого Христового воскресіння за народними традиціями та прикметами завжди збігається з початком літа. Незважаючи на те, що свято Трійці протягом різних років відзначається у різні дати, воно завжди випадає поряд із Днем літнього сонцестояння.
Люди вірили, що погода на Духів день визначає погоду на найближчі 6 тижнів. Тобто якщо буде тепло та сонячно, то найближчі півтора місяці погода зберігатиметься приблизно такою самою.
Однак якщо на вулиці було надто спекотно і сонце нещадно палило, то люди робили висновок, що врожай буде мізерним, оскільки йому не вистачить вологи.
Дуже хорошою прикметою на Духів день вважалися зливи та грози. Чим більше води проливалося на землю, тим сприятливіше вважалася прикмета. Нею говорили, що до осені буде дуже багато грибів.
Якщо дощ та гроза супроводжувалися блискавками або градом, люди вважали, що так Вищі сили очищають землю від усякої нечисті. До будь-яких проявів непогоди в цей день також ставилися з благоговінням, пам’ятаючи, що Святий Дух зійшов на землю теж із гуркотом.