Православні християни 12 лютого вшановують пам’ять одразу трьох святих: Василя Великого, Іоанна Златоуста та Григорія Богослова. Цей день віруючі називають Собором трьох святителів або Трьохсвятієм.
історія свята
Історія свята перегукується з часів правління візантійського імператора Олексія I Комніна. У XI-XII століттях у Константинополі йшли жваві суперечки про першість між Батьками церкви. Віруючі не могли визначитися, хто з трьох святителів важливіший.
Зупинити дискусії зміг святий Іоан Мавропод, митрополит Євхаїтський. Вночі йому з’явилися Василь Великий, Іван Злотоуст та Григорій Богослов. Вони сказали священнослужителю, що всі троє рівні перед Богом і попросили шанувати їхню пам’ять одного дня. З того часу традиція встояла.
Що можна робити 12 лютого?
На свято господині завжди починали прибирання в будинку. Вони починали мити підлогу, протирати пил і здійснювати перестановки у будинку. Вважалося, що таким чином можна залучити до свого життя удачу та благополуччя.
Також 12 лютого дівчата намагалися приворожити коханого, якщо він не звертав на них уваги. Для цього вони вішали на дерева різнокольорові стрічки та називали ім’я того, чию увагу хотіли б отримати.
Ще однією цікавою традицією цього дня було примирення. Як правило, всі віруючі прагнули згладити конфлікти з домочадцями та вибачитись за свої провини.
Свято було прийнято проводити у родинному колі. Гучні гуляння, як правило, цього дня не проводилися.
Що не можна робити 12 лютого?
По народному повір’ю, у цей день не можна було прясти та в’язати. Тому за старих часів його називають днем трьох святителів-непрядильників. На Русі вірили, що у того, хто порушить заборону, довгий час болітимуть руки та ноги.
Також 12 лютого категорично заборонялося виходити на довгу прогулянку до лісу. Вважалося, що у цей день там зосереджено містичну енергетику, яку краще остерігатися.
Крім того, на свято люди намагалися остерігатися безпритульних собак. Вважалося, що в них може вселитися дух вовка, через що тварина може агресивно поводитися.
Не можна підкувати коней.
Усі, хто посварилися, повинні обов’язково помиритися на Васильєв день, інакше так і весь рік ворогуватимуть.
Не можна було в цей день одягати одяг червоного кольору. Цей колір найчастіше є символом не лише пристрасті, а й агресії, яку не можна було виявляти у православне свято.
Прикмети
Сонце сідає у хмари – до хуртовини.
Червоний місяць на небі – до сильних вітрів.
Снігур скрипить – до снігу.
Вітер дме – до похолодання.