З другої половини 18-го століття здійснюється святкування ікони Божої матері з назвою “Втамуй мої печалі”. Ця ікона особливо прославилася під час спалаху чуми.
Її часто переносили з місця на місце і незабаром забули про неї, залишивши без вшанування та молитов. Якось одна хвора жінка уві сні побачила Богородицю, яка сказала їй, де знайти її ікону і як помолитися перед нею. Жінка знайшла забуту ікону, палко молилася перед нею і отримала дивне зцілення. З того моменту вона стала являти безліч чудес, частина з яких була офіційно задокументована.
У 18 столітті обрушилося лихо – почалася епідемія чуми. Дуже багато людей померло від страшного захворювання. І ще люди стали молитися перед чудотворною іконою – епідемія відступила. У 1760 році 7 лютого ікона замироточила. Цього дня призначили днем святкування чудотворної ікони Богородиці.
До цього дня 7 лютого парафіяни збираються в церквах, щоб відсвяткувати чудотворне явлення, повідати Богородиці про свої печалі, хвороби та інші проблеми. Обов’язково відвідати церкву цього дня рекомендують тим, хто хворіє або хто має хворих членів сім’ї – молитися про зцілення можна не лише за себе. Ікона допомагає позбутися не тільки фізичного захворювання, але і душевних мук.
Молитва іконі Богородиці “Втамуй мої печалі”:
Надіє всіх кінців землі, Пречиста Діво, Владичице Богородице, Утіхо моя! Не відкидай мене грішного, бо на Твою милість уповаю: погаси в мені полум’я гріховне і покаянням окропи висохле моє серце, очисти розум мій від гріховних помислів, прийми благання, від душі і серця із зітханням принесене Тобі.
Будь за мене Заступницею до Сина Твого і Бога, утихомир гнів Його Материнськими Твоїми молитвами; душевні і тілесні язви зціли, Діво Владичице, утамуй хвороби душі і тіла, утихомир бурю лихих нападів ворожих, полегши тягар гріхів моїх. І не залиш мене до кінця загинути, і печаллю скрушене серце моє утіш, щоб славив я Тебе до останнього подиху мого. Амінь.