День 30 січня у народі супроводжувався головною традицією – захистити себе від псування та свій будинок від випадкової навали темних сил. У церкві сьогодні шанують християнського подвижника та засновника монастиря для пустельників – Антонія Великого. Він був народжений у багатій сім’ї християн і з дитинства зростав у благочестя.
До 20 років Антоній та його молодша сестра залишилися сиротами. Розпродавши спадщину, що залишилася від батьків, більшу частину коштів він пожертвував на потреби бідних людей, сестру залишив на виховання благочестивим жінкам, а сам пішов у пустелю неподалік свого селища і жив там в одній із печер. До нього стікалися всі ті, хто ставав самітниками в мирському житті і з часом на березі Нілу був відбудований пустельницький монастир.
Православна церква цього дня заборон на виконання будь-якої роботи не має. У народному календарі день називали Антон Перезимник, оскільки середина зими вже пройшла, і люди починали з нетерпінням чекати на теплу пору року. Вважалося, що коли зима йде, темні сили можуть активізуватися від агресії та завдати непоправної шкоди живим, а тому день присвячували захисту свого будинку та здоров’я членів своєї сім’ї.
Головний обряд сьогодні починався так: людині треба було вийти на найближче перехрестя і від нього задом-наперед повернутися до свого будинку. Іти треба було дуже акуратно, щоб не впасти і не спіткнутися. Коли вдавалося це зробити, сліди слід було перекреслити якоюсь палицею і запорошити їх снігом. Так нечисть могла заплутатися в людських слідах і ніколи не знайти дорогу в будинок. Також біля хвіртки треба було серпом “перерізати” стежку – так відрізалася псування, якщо вона була надіслана на когось із членів сім’ї.
Як правило, цього дня після хрещенських морозів починалася невелика відлига – морози відступали, зима повертала до весни. Цим користувалися чоловіки – працювали на вулиці, кололи дрова, чистили двір.
Жінки з ранку випікали толокняні колобки та іншу круглу випічку, що символізує сонце. Ними пригощалися самі господарі будинку та їхні члени сім’ї, а також усі знайомі та сусіди. Різати ножем навпіл таку випічку суворо заборонялося – це могло призвести до втрати щастя та благополуччя.
Щоб не хворіли діти, сьогодні заборонялося готувати будь-які страви з бобових – квасолі, гороху, бобів. А також не дозволялося займатися рукоділлям – ні шити, ні в’язати жінки сьогодні не бралися. Заборони на прибирання не було і взагалі – лінуватися сьогодні не можна було. Але й перевантажувати себе роботою – також.
Вважалося невдалим сьогодні розпочинати нові справи щодо грошей – наймати працівників, позичати гроші, домовлятися про початок нової справи.
Як у будь-яке інше свято не можна було лаятися, сваритися, ображати ближнього.
Молитва
“О преподобний і Богоносний отче наш Антонію! Віруємо, що ти, стоячи перед престолом Пресвятої Тройці, велику маєш сміливість в молитвах до Всемилостивого Господа Бога, Який завжди слухає тебе, вірного раба і угодника Свого.
Заради цього з розчуленням смиренно припадаємо до тебе, святий Божий: не будь мовчазним за нас молячи Господа Бога, в Тройці поклоняємого і славимого, щоб, милостиво зглянувся на нас, не дав, нам загинути в гріхах наших, але щоб підвів впалих, щоб подав виправлення злому і окаянному нашому життю, від прийдешніх гріхопадінь відводячи, і щоб простив нам все, чим згрішили помислами, словом і ділом, від народження до цієї години.
Ти, подвижнику чеснот, знаєш неміч і скорботу часів теперішніх, моли ж безперестанно Христа Бога, щоб ніколи не залишало нас Його невимовне милосердя, але щоб беріг нас від мирських спокус, від сітей диявольських і від пристрастей тілесних, щоб прийняли від Нього завдяки тобі також все потрібне для тимчасового життя, звільнення від бід і напастей, і неослабне терпіння до кінця.
Випроси щоб ми в мирі і покаянні закінчили життя наше і не ушкоджено перейшли від землі на небо, а митарств, і бісів повітряних, і від вічної муки визволилися, і сподобилися Царства Небесного з тобою та з усіма святими, що догодили Господу Богу і Спасителю нашому Ісусу Христу, Йому ж подобає всяка слава, честь поклоніння, з Безначальним Його Отцем і з Пресвятим і Благим і Животворчим Його Духом, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.”