Традиція проводити обрізання немовлятам чоловічої статі збереглася і зараз у юдеїв та мусульман. Християни відмовилися від ритуалу обрізання: ні католики, ні православні, ні протестанти не видаляють крайню плоть із релігійних міркувань, лише за медичними показаннями.
Обряд ініціації, прилучення до церкви відбувається у християн через таїнство хрещення. Проте свято Обрізання Господнє має велике значення у християнському світі.
Обряд обрізання, через який пройшло немовля Ісус, свідчить про його людську природу, його тілесність, реальність усіх його земних страждань.
А також цей ритуал демонструє наступність традицій та пов’язує між собою Старий та Новий Завіт. Традицію обрізання встановив старозавітний старець Авраам. Звичай обрізання крайньої плоті – це знак причетності до богообраного народу ізраїлевого, зв’язку з Богом та виконання всіх наказуваних ним законів.
На восьмий день після народження Христа, як розповідається в Євангелії від Луки, Йосип приніс його до храму. Там немовлята назвали Ісусом і зробили обрізання. І Марія, і Йосип, і всі апостоли були юдеями. На думку теологів, Ісус Христос повинен був пройти обрізання та інші юдейські ритуали, щоб показати свою повагу старим законам. Щоб потім встановити новий закон. Цим він довів свою причетність до народу Ізраїлю, підтвердив, що він є нащадком Авраама і передбаченим у Старому Завіті месією.
Святкувати Обрізання Господнє розпочали вже у 4-му столітті. Католики зараз відзначають цю дату 1 січня, а православна церква, яка відмовилася переходити на григоріанський календар, зазначає Обрізання Господнє 14 січня – восьмого дня після Різдва. Ця дата співпадає зі святкуванням Нового року за старим стилем, а також із днем святого Василя Великого.
Те, що свято Обрізання Господнє збігається з початком року – і католики, і православні – не випадково. Саме з цього моменту християни і ведуть літочислення. З дня прилучення немовляти Ісуса до Бога, з’єднання Сина з Батьком.
Напередодні свята у православних храмах проводять всеношну. А вдень у церквах читають Ісусову молитву та проводять святкову літургію. 14 січня вважається іменинами Господа, цього дня він отримав ім’я Ісус, передбачене Діві Марії архангелом Гавриїлом.
Цього дня прийнято ходити у гості, вітати, посівати поріг будинку пшеницею. Дівчата влаштовують ворожіння, намагаючись дізнатися про ім’я нареченого. Готують різні страви та накривають багатий стіл, щоби весь рік був ситий.
Що не можна робити на свято Обрізання Господнє?
За вказівками церкви, у цей день слід особливо старанно оберігати себе від гріховних думок, не лаятися, не поганословити, не думати про когось погано, не обманювати.
Є й народні забобони, пов’язані з цим днем. Вважається, що з 7 по 14 січня не можна виносити сміття з дому. Зате вранці в день Обрізання Господнього потрібно винести весь мотлох, що накопичився, і спалити.
Цього дня, за повір’ями, не можна давати або позичати, інакше сам весь рік проведеш у боргах. За іншою версією, 14 січня не можна віддавати борги. Загалом, краще відкласти з’ясування фінансових питань на другий день. Навіть перераховувати гроші, як вважається, не на добро.
У день Обрізання Господнього, як і в інші церковні свята, не прийнято займатися тяжкою роботою, шити, гладити, прибирати, прати. Також краще на цей день не планувати відвідування перукарні, адже стригтись теж не можна.
Погана прикмета – готувати страви з риби та птиці на святковий стіл. Так щастя може полетіти чи спливти з дому.
По погоді на Обрізання Господнє судили про майбутній урожай: сніг та мороз обіцяли багатий урожай. А от якщо тепло і немає снігу, то доведеться провести рік у режимі економії.
Що треба робити в день свята Обрізання Господнє?
Напередодні свята вирушить до храму для проведення всеношного чування
Відстояти урочисту частину утрені
Провести день у невпинній Ісусовій молитві
Слід відпустити образи та пробачити всіх.