Натільний хрестик – найбільша святиня та символ релігійної приналежності. Церква надає значення матеріалу, з якого він виготовлений. Але головне, щоб хрест був правильної форми (чотирьох, шести або восьмикінцевих).
Багато людей, хоча б раз у житті, знаходили цей виріб на вулиці, в приміщенні, громадському транспорті і при цьому не знали, чи можна піднімати і чи можна носити чужий хрестик.
Народна чутка говорить, що надягати чужий хрестик неприпустимо, тому що в ньому зашифрована вся інформація, що стосується його власника.
Православний хрест не амулет та не талісман
Освячений хрестик, що ми носимо на ланцюжку чи шнурку — це знак нашої приналежності до православ’я, наша святиня, захист, постійна молитва та допомога у духовному протистоянні, і тяжкість його на нашій шиї – постійне нагадування нам, що всі думки наші та справи мають бути спрямовані та присвячені служінню Богу.
Носити його потрібно молитовною стороною до тіла. Людина, яка носить хрест на собі, свідчить про свою причетність до подвигу Христа, сподівається на спасіння та воскресіння своє для вічного життя. Носити хрест для віруючого означає визнати свої гріхи, покаятися і постаратися спокутувати їх.
Найкращим і найдорожчим подарунком для віруючої людини буде натільний хрестик. Дарувати його можна на відповідні свята – хрестини, іменини, день народження. Можна новий, а можна і знайдений. Важливо, щоб він був освячений у храмі і був хресною силою.
Носити його потрібно під одягом, не виставляючи напоказ, тому що він так і називається – натільний, це не прикраса, і не оберіг, тому не варто тішити своє марнославство, виставляючи напоказ настільки інтимний предмет, хвастощі і хвальба тут ні до чого.
Чи можна носити чужий хрестик?
Істинно віруючі християни зберігають свій хрестик, старанно приховуючи його від чужих очей. Для них він не є окрасою, а вважається оберегом та символом спокутної жертви Христа.
Якщо хрест подаровано
Вважається, що приймати у подарунок натільний хрест можна лише від хрещених батьків у день проведення обряду хрещення. Важливо те, що хрест має бути обов’язково новим, купленим або освяченим у храмі. Негласними правилами встановлено, що чоловік, обраний у хрещені батьки, повинен купити хрестик, а хрещена мати – крест.
Брати такий символічний предмет від інших людей не рекомендується. Так, багато молодих батьків можуть зіткнутися з тим, що хтось із родичів починає пропонувати хрестити дитину своїм золотим хрестом, аргументуючи це бажанням зробити дорогий подарунок. Погоджуватися на це батькам не можна і ось чому:
Це не безпечно. Родичі, що роблять подібні подарунки, найчастіше мають злий умисел, який може негативно позначитися на здоров’ї та розвитку дитини.
Це не гігієнічно. Виріб з будь-якого дорогоцінного або напівдорогоцінного металу, що тривалий час належав дорослій людині, може викликати роздратування і навіть спровокувати розвиток серйозних дерматологічних захворювань (грибок).
Якщо хрест знайдено
Знайти чужий хрест на вулиці може як дорослий, так і дитина. Якщо він великий, виконаний із золота, срібла або навіть прикрашений коштовним камінням, у будь-кого з’явиться бажання відразу змінити свій хрест на більш цікаву і дорогу прикрасу, але робити цього не варто.
Більшість подібних предметів залишені своїми власниками на вулиці або в приміщеннях громадського користування невипадково. Люди, які практикують заняття чорною магією та наведенням псування можуть провести над хрестом певні ритуали, які принесуть його новому власнику лише невдачі та проблеми. Деякі люди, які не наділяють хрестики особливим символізмом, можуть використовувати його як предмет для збору негативної енергетики, позбутися якої можна засобом рятування і від самої прикраси.
Важливо! Особливо небезпечною знахідкою вважаються хрести, які власники будинків та квартир виявляють біля вхідних дверей, біля порога, усередині житлових кімнат, куди зазвичай немає доступу чужим людям.
Хрест, що належав померлій людині
Втрати улюбленого родича або близької людини, що переживають гіркоту, люди часто прагнуть носити при собі щось із особистих речей померлого. Подібно до цього овдовілі дружини носять на пальці обручки померлого чоловіка або навпаки.
Також із даром у вигляді нижнього хреста часто стикаються діти або онуки померлих літніх батьків, які заповідають його будь-кому з найближчих родичів. Приймати подарунок у даному випадку можуть лише ті, хто заздалегідь знав про намір бабусі чи мами залишити на згадку коханій онучці або правнукові хрест. Тим, хто дізнався про подарунок вперше краще замислитися про те, чи носити його на собі чи ні. Особливо це стосується родичів, які довгий час не спілкувалися і конфліктували між собою.
Важливо! За християнськими звичаями з померлої людини не знімають нижній хрест. Ховувати людину прийнято разом із ним.
Що робити з втраченим кимось хрестиком і чи можна його піднімати із землі?
Служителі церкви одностайні на думці з цього питання, знайдений хрестик потрібно обов’язково підняти, оскільки це Божий промисел. Бог дав людині, яка знайшла, щасливу можливість врятувати святиню від наруги і топтання в бруді. Підняти хрест — справа права та богоугодна.
Знайдений хрестик потрібно з повагою та смиренням, молитвою дбайливо підняти з землі та використати на свій розсуд. Можна носити самому, освятивши його в церкві, можна подарувати його людині, яка потребує хреста, а можна просто принести його до церкви і залишити там.
Але в жодному разі не можна переступати через хрестик і залишати його на подальшу наругу — валятися в бруді.
Існує повір’я, що, одягнувши на шию чужий хрест, людина приймає на себе долю і гріхи колишнього господаря. Церква ставиться із засудженням до подібних забобонів, адже святиня, це не скринька, в яку складаються накопичення, і долю Господь наш дає кожному свою, єдину і неповторну, ту, що нам під силу і кожен з нас несе свій хрест.
Служителі церкви не бачать у носінні чужого хрестика нічого, що суперечило б християнським канонам. Не схвалюється лише вчинок парафіянина, що з’явився до храму без хрестика – символу віри та наймогутнішого оберегу.
А також існує думка про те, що знайдений хрестик потрібно носити, оскільки він є подарунком згори. Священнослужителі дають кілька порад про те, як вчинити зі знайденим хрестиком:
«Освятіть у храмі і носіть!».
«Освятіть у храмі і дайте хрещенику».
«Освятіть у храмі і дайте незаможному незнайомцю».
«Принесіть у храм і залиште біля однієї з чудотворних ікон».
І останнє. Людина, яка знайшла хрест, повинна розуміти, що, одягнувши знахідку, не може взяти на себе відповідальність за чужі гріхи, особливо якщо сама вона безгрішна.
Як вчинити з подарунком чи знахідкою у вигляді натільного хреста
Що робити зі знахідкою чи подібним подарунком кожен вирішує сам, все залежить від того, у що вірить і на що налаштована людина. Варіантів може бути кілька:
Якщо на подарунку наполягає знайомий чи близький родич, з яким стосунки натягнуті від нього краще тактовно відмовитись.
Хрестик, отриманий у подарунок від улюбленої мами чи бабусі, можна зберегти на згадку, але не носити при собі. Його можна зберігати як сімейну реліквію і діставати зі скриньки під час сімейних посиденьок та свят.
Належавший хрест померлому родичу, якого ніяк не хочеться відпускати у своїй пам’яті, можна носити при собі на ланцюжку, браслеті. Однак якщо такі спогади приносять лише біль і викликають негативні емоції – прикрасу краще зняти.
Знайдений на вулиці хрест можна носити лише після того, як його освятять у церкві. Також виріб з дорогоцінного металу можна переплавити або продати.
Якщо отриманий дар від кого-небудь хрест викликає в людини будь-які сумніви чи дискомфорт від нього краще позбутися. Насторожуючий предмет можна продати та виручені гроші віддати на благодійність. Християнин такими діями не осквернить своєї віри і лише зробить добро.
Що робити з чужим хрестиком?
Очищений у храмі чужий хрестик можна носити самому або:
подарувати хрещенику, родичу, незнайомцю у якого немає коштів, щоб купити собі виріб;
зробити пожертвувати церкви чи повісити біля іконки у храмі;
зберігати у своєму будинку, якщо немає можливості носити.
Освячений хрестик показує, що людина, що носить його, православна. Цей виріб для кожного християнина – індивідуальний захист та святиня, яку слід берегти. Знайдений або куплений в ломбарді чужий хрест нітрохи не гірший від того, що був одягнений при хрещенні, якщо він висвітлений у церкві. Самостійно не вдасться очистити виріб, тільки священник, який знає потрібні дії та молитви, що володіє церковним чином, може все зробити правильно.
Можна носити чужий хрест – це не гріх, важливо лише провести з нього очищення. Як запевняють церковнослужителі, якщо виріб одягав іншла людина і втратила, вона не в силах через свій хрестик вплинути на чиюсь долю, а тим більше кардинально змінити життя. Символ захищає від зла і не більше.