Введення в храм Пресвятої Богородиці. Як це було?
За збереженими переказами розповідями, батьки Діви Марії, праведні Іоаким і Ганна, молячись за вирішення неплідності, дали обітницю, якщо народиться дитя, присвятити його на служіння Богу.
Коли Пресвятій Діві виповнилося три роки, святі батьки вирішили виконати свою обіцянку. Зібравши родичів і знайомих, одягнувши Пречисту Марію в найкращий одяг, зі співом священних пісень, зі запаленими свічками в руках привели її до Єрусалимського храму.
Там зустрів юницю первосвященик з безліччю священиків. У храм вели сходи в п’ятнадцять високих щаблів. Немовля Марія, здавалося, не могла б Сама зійти цією драбиною.
Але як тільки її поставили на перший щабель, що зміцнюється силою Божою, вона швидко подолала решту сходів і зійшла на верхню. Потім первосвященик, навіяючи згори, ввів Пресвяту Діву у Святе святих, куди з усіх людей тільки раз на рік входив первосвященик з очисною жертовною кров’ю. Усі присутні у храмі дивувалися незвичайній події.
Праведні Іоаким і Анна, вручивши дитя волі Отця Небесного, повернулися додому. Навколо храму, за свідченням Святого Письма та історика Йосипа Флавія, було багато житлових приміщень, в яких були посвячені на служіння Богу.
Глибокою таємницею вкрите земне життя Пресвятої Богородиці від дитинства до піднесення на небо. Потаємне було і Її життя в Єрусалимському храмі. «Якби хтось запитав мене, — говорив блаженний Ієронім, — як проводила час юності Пресвята Діва, — я відповів би: то відомо Самому Богу і Архангелу Гавриїлу, невідступному хранителю Її».
Але в церковному Переказі збереглися відомості, що під час перебування Пречистої Діви в Єрусалимському храмі вона виховувалась у суспільстві благочестивих дів, старанно читала Святе Письмо, займалася рукоділлям, постійно молилася і зростала в любові до Бога.
На згадку про Введення Пресвятої Богородиці в Єрусалимський храм Свята Церква з давніх часів встановила урочисте свято. Вказівки на здійснення свята в перші століття християнства перебувають у переказах палестинських християн, де йдеться про те, що свята цариця Олена побудувала храм на честь Введення до храму Пресвятої Богородиці.
У IV столітті згадка про це свято має святитель Григорій Ніський. У VIII столітті проповіді у день Введення виголошували святителі Герман та Тарасій, Константинопольські патріархи.
Свято Введення в храм Пресвятої Богородиці – передвістя благовоління Божого до людського роду, проповідь спасіння, обітниця Христового пришестя.
Молитва:
“До кого ще, як не до Тебе, Матінко небесна, зверну я молитви свої. Почуй сподівання раба твого (ім’я). Утіш в горі своїм, і не лишай без захисту в цьому грішному світі.
Убережи від спокус і дозволь замолити гріхи вільні і невільні. Настав на шлях віри і допоможи не відступати від заповідей християнських. Дай сил боротися зі злом, яке всередині мене прибуває.
Пом’якши серце моє і прийми покаяння щире. Помолися за мене Господу нашому всемогутньому, щоб не залишив мене без милості. Амінь”.
Перед іконою Введення у храм Пресвятої Богородиці
“Пресвята і Велика Діво, обраниця Господа нашого, ти принесла себе в жертву і залишила грішний світ для великої мети служити Богу. Не покинь своїх рабів y їх молитвах про праведність і вірy щирy. Захисти і проведи по життю з мудрістю своєю. Благодать твоя хай допоможе нам знайти віру істинну, позбавить від гордині, жадібності і дурості.
Даруй знайти досконалість духовнy і навчити дітей наших жити в світі і чистоті душевній. Моли Бога про порятунок наших грішних душ і освітлюй шлях тернистий своїм світлим поглядом. Та не залишить Господь чад своїх в хвилини слабкості і труднощі. Амінь”.