Давним-давно у п’ятому столітті у Малій Азії у ній благочестивих батьків народилася дівчинка Матрона. Коли вона підросла, її віддали заміж за чоловіка Дометіана, з яким у Матрони народилася дочка.
Вони втрьох перебралися жити до Константинополя. Там Матрона побачила храм Божий, куди почала зрідка заходити. Чим більше вона відвідувала храм, тим більше її серце зверталося до Бога і тим більше душа її рвалася залишити все мирське і піти на служіння до Господа.
У храмі вона познайомилася з Євгенією та Сусанною – старицями, які служили при храмі. Вона навчалася у них молитвам та служінню. Все частіше і частіше Матрона почала пропадати з дому на цілий день, ідучи рано-вранці і повертаючись надвечір.
Що дуже не подобалося її чоловікові і він став її підозрювати у негідній поведінці. Він не вірив їй, що вона ходить у храм. Все важче і важче Матроні поверталося додому. І вона відкрилася старицям у своєму бажанні піти на службу до Бога. Вона вилила свої сумніви та бажання, а стариці її заспокоїли і сказали покластися на волю Господа.
Вночі у сні Матроні наснився сон, що вона втікає з дому і вона сприйняла його як знак від Бога. Вона визначила свою доньку на виховання Сусанні, сама обстригла волосся, переодяглася в чоловічий одяг і попрямувала до чоловічого монастиря – щоб чоловікові в голову не спало її там шукати.
Вступивши в послушники і обдуривши всіх, що вона чоловік, вона почала ревно працювати і намагалася завжди мовчати, щоб ніхто не дізнався, що вона жінка. Однак її обман виявився розкритим. Настоятель монастиря вислухав її тяготи та причини такого вчинку, пошкодував її та перевів у жіночий монастир до іншого міста.
Служачи Господу там усім серцем, вона отримала від Господа дар цілительства і почала лікувати людей. Слава про неї почала поширюватися все далі і далі і до неї за зціленнями потягнулися натовпи людей. Так її і знайшов чоловік – прийшов до монастиря і почав викликати її.
Але вона злякалася і через чорний хід пішла з монастиря. Довга дорога повела її до Єрусалиму, потім до Сінаю, звідти вона прийшла в Беріт, де було язичницьке покинуте капище. Там вона і влаштувалася.
Поступово навколо неї почали збиратися і залишатися жити такі ж жінки, які шукають любові Господа. Так вони спільними силами збудували християнський жіночий монастир. Багатьом допомогла Преподобна Матрона, багатьом дала цінні поради. Багатьох звернула з язичництва до християнства.
Відома вона стала як вчителька і цілителька, причому зцілювала вона не тільки фізичні муки, а й духовні. Померла Преподобна Матрона у віці 100 років мирної смерті.
Моляться їй і донині про всі свої проблеми – про допомогу, про зцілення, запитують поради і в будь-яких інших важких ситуаціях. Молитися можна своїми словами або читати кондак та тропар.
Ця молитва допомагає попросити Святу про бажане щастя, якого ви не можете довго досягти, про лікування та зцілення від будь-яких хвороб і недуг, які переслідують вас, а також про подолання відчаю та нещастя, що трапилося з вами. Усі ці молитви можна читати як за себе, так і за всіх рідних і близьких. Особливо це стосується тих, хто живе з вами в одному будинку.
Молитву необхідно читати, якщо з вами трапилася якась непередбачена подія, яку важко пережити. Проте, якщо у вас все гаразд, то краще все одно прочитати молитву, щоб отримати від Матрони додатковий захист від усіляких бід, які потенційно можуть прийти до вашої оселі.
Читати молитву необхідно при запаленій свічці та перед іконою. Робити це потрібно у тиші, не відволікаючись на сторонні речі. Коли ви молитиметеся, не намагайтеся осмислити всі прочитані слова, тому що це потрібно робити щирішим і не замислюючись. Можете вимовляти її вголос, пошепки чи читати подумки. Перед тим, як почати молитися, вам необхідно три рази похреститися і поклонитися святому лику. Те саме потрібно зробити після прочитання. Якщо ви все виконали правильно, то преподобна Матрона точно почує та допоможе вам.
Тропар:
Людиномудро притаївшись ворожих лукавих шляхів, Матроно, до життя воістину прямувавши безсумнівною волею і неухильну течію Богомудро покінчивши, від Христа прийняла благодать духовну, тим і воду ціленням істочаєш любові припливаючим на пам’ять твою Христа Бога спастися душам нашим.
Кондак:
За любов Господню, преподобна Матроно, спокою бажання зненавиділа Ти, лощенням дух твій просвітивши, але твоїми молитвами і противних хитання розори, бо міцно звіра перемогла.