28 жовтня, за православним церковним календарем згадується святий Євфимій Солунський, якого при народженні назвали Микита.
За церковним переказом, року Євфимій дав обітницю ченця, тобто прийняв схиму, і пішов жити з пустельником Йосипом на горі Афон.
Через кілька років святий самітник Йосип помер, а Євфимій повернувся до Салоніки, де на місці руїн монастиря святого Андрія і збудував чернечу обитель.
Пізніше збудував жіночий монастир, в якому служили багато його рідних, і читали його проповіді. Також відомо, що у 889 році Євфимій подався до Палестини, де й помер.
У народі на свято уважно стежили за погодою, щоб передбачити, яким буде останній осінній місяць та майбутня зима. Наприклад, якщо була сильна мряка, то це віщувало сильний мороз, а кучкування хмар в одному місці обіцяє негоду.
Багато про що могла розповісти і поведінка свійських тварин або комах, наприклад, свиня чухається – до тепла, верескить – до негоди; солому тягає – до бурі. А от якщо раптом наприкінці осені з’являються комарі, значить, чекай теплої зими.
Також святому молилися цього дня. Раніше багато людей ходили до церкви, де ставили і запалювали свічку святому, а після чого просили набути душевного спокою, впевненості та зменшення фізичних мук при хворобі. Святий допомагає всім, хто щиро звертається до нього.
Він допомагає духовно встояти в спокусах і сумнівах, зміцнитися серцем, якщо когось спіткають коливання у вірі, знайти в Господа втіху в стражданнях душевних і тілесних, тому що подвиг життя преподобного – це величезний досвід подолання себе і своїх людських слабкостей, здобуття величезного милосердя.
Молитва Євфимію Солунському на кожен день:
У тобі, отче, відомо врятуймося, що за образом: прийняв ти хрест, пішов за Христом, і діючи, навчав Ти зневажати плоть, бо переходять, прилягають до душі, речі безсмертніші; тим самим і з Ангелами зрадіє, преподобний Євфиміє, твій дух.