Чудотворна Охтирська ікона була явлена 2 липня 1739 в місті Охтирка Харківської губернії (нині Сумська обл., Україна). Образ, від якого виходило сяйво, був знайдений священиком Покровського храму Василем Даниловим в траві під час сінокосу. Ікону перенесли в його будинок. Через три роки з дня принесення ікони в будинок, в свято Покрови, священик увійшов до кімнати, де була ікона, і був вражений надзвичайним світлом від ікони. Це стало часто повторюватися, але священик благоговійно молився і нікому про це не говорив. Одного разу в легкому сні священик побачив Богоматір і почув її веління очистити від пилу і омити чистою водою знайдену їм ікону. Священик, прокинувшись від сну, відразу ж виконав це і зібрав воду в посудині щоб вранці віднести в річку. Знову заснувши він побачив уві сні як йде до річки, несе посудину води, якої омив ікону, але на шляху почув голос Богоматері «Вернися додому і бережи цю воду; вона буде зцілювати всіх стражденних». У священика же була дочка, яка давно тяжко хворіла. Прокинувшись, він дав їй пити цієї води, і дочка відразу одужала.
Тоді священик доручив іконописцю Іоанну зафарбувати пошкодження на іконі. Знаючи про чудесні зцілення, іконописець омив ікону водою і напоїв нею сина, який хворів лихоманкою, який теж видужав. Готуючись до початку роботи вночі іконопису почув що виходить від ікони голос: «Встань! Настав час віднести ікону туди, звідки ти її взяв. Виправити її ти не можеш ». Іконописець до ранку молився перед іконою, а рано вранці відніс її о. Василю, який, переконавшись в її чудотворну силу, поставлені її в Покровському храмі, після чого страждалі і хворі стали молитовно вдаватися до цієї ікони і в безлічі отримували чудесне зцілення.
Поширенню звістки про чудеса від ікони при найвищому дворі послужило явлення Божої Матері уві сні хворій вдові баронесі фон Вейдель, що відвідала Охтирку в 1748 році: Володарка вказала їй день її швидкої смерті, веліла роздати маєток нужденним і обіцяла заступництво її двом малолітнім дочкам. Баронеса поспішила роздати майно і дійсно через п’ять днів померла. Звістка про все це дійшла до імператриці, і Єлизавета Петрівна взяла сиріт до двору, виховала їх і видала заміж одну за графа Паніна, іншу за графа Чернишова. Обидві вони до смерті робили щедрі внески в собор, де перебувала ікона.
У 1751 році Святіший Синод, закінчивши тривале «слідство про чудеса святої ікони», постановив почитати Охтирську ікону як чудотворну. У 1768 році на пожертвування імператриці Єлизавети на місці явлення ікони був побудований кам’яний Покровський собор, в якому ікона перебувала аж до її викрадення в 1903 році під час відправлення на реставрацію в Санкт-Петербург.
Згодом свята ікона виявилася невідомими шляхами в Харбіні і була придбана С. А. Степановим. За свідченням харбінського протоієрея Н. Труфанова, який неодноразово прикладався до Охтирської ікони в Охтирці, ікона, придбана Степановим була тією самою чудотворної Охтирської іконою. У 1950-х роках син Степанова вивіз ікону до Бразилії, а потім в Сан-Франциско. Потім Охтирська ікона перейшла у відання Сіднейського архієпископа Іларіона (Капрала).
У 1975 році відомості про те, що втрачена Охтирська ікона знаходиться в Сан-Франциско досягли СРСР. У 1995 році митрополит Харківський Никодим (Руснак) привіз список з ікони і передав його в Охтирський Покровський собор. У зв’язку з цією подією був відновлений хресний хід на третій день після Дня Святої Трійці із списком ікони на місце Охтирського в ім’я Святої Трійці монастиря. Хід цей відбувався з 1844 року в суботу П’ятидесятниці, а назад ікона переносилася в свято Всіх святих.
Молитва:
«О, Благословенна Володарко Царства Небесного. Ми дивимося на Твій святий образ в скорботі і співчутті. Передай, Благочестива Діво, наші молитви до Ісуса Христа, не залиш нас в хвилини смутку і випробувань. Захисти своєю участю життя наше від спoкус, напaстей, воpогів і діянь біciвських. Даруй нам милість Свою і допоможи впоратися зі спокусами.
Не допусти гріховного падіння нашого, даруй нам пізнання істини Божої, любов християнську до кожного, відсутність брехні і зради і виконання всіх запропонованих заповідей. Цариця Небесна, подивися на нас з висоти і зціли хвоpoби дyші і тiла, викорени озлобленість, жадібність, даруй терпіння, праведність, захист, розраду і прощення.
Допоможи нам відкрити в серці своєму справжню любов до Бога і ближнього, спаси і сохрани від невіри, нечестивостi і язиків злих. Допоможи кожному, хто молиться знайти віру міцну і прощення гріхів. Віддаємо душі свої на заступництво Твоє. Собі славне ім’я Твоє, і Отця, і Сина, і Святого Духа нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь».