«… Бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зітханнями. Досліджує серця, знає, яка думка Духа, бо Він заступається за святих з волі Божої. І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре». (Рим. 8: 26-28).
Ми не знаємо про що молитися
Питання про те, як потрібно, або як правильно молитися Богу, є найважливішим. Питання настільки серйозне, що Господь Ісус відповів на нього прямо, буквально. Ісус дослівно продиктував текст молитви. Він сказав:
«Ви ж моліться отак:
Отче наш, що єси на небесах!
Хай святиться ім’я Твоє;
Нехай прийде Царство Твоє;
Хай буде воля Твоя і на землі, як на небі, так
Хліб наш насущний дай нам сьогодні;
І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим;
І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого». (Матвія 6 гл).
Як невеликого відступу від основної теми, потрібно підкреслити, що наявні в Синодальних Бібліях в Євангелії від Матвія слова «Бо Твоє є Царство і сила і слава на віки. Амінь », – є пізнішою вставкою. Як бачимо, релігія влізла навіть в молитву Ісуса.
В Учення Христа про молитву, сказано: «А як молитеся, не говоріть зайвого, як ті язичники, бо вони думають, що в багатослівності будуть вислухані за своє Отож, не вподобляйтеся їм; бо знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання! ».
Коротко розглянемо вставку в текст молитви: «… Бо Твоє є царство і сила і слава на віки». Що нею сказано? По суті – нічого. Йдеться про те очевидне, те, що зрозуміло без слів, і, само собою зрозуміло. Раз так, значить, це є марнослів’я. Десь в гімнах, в піснях подяки, хвали Богові, такі слова були б доречні. Але не в молитві.
Молитися Богу, значить – з’явитися перед Богом. Від того, як ти будеш благати Бога, може залежати все твоє життя. Тому, Господь Ісус, що дарував людям неймовірну свободу в багатьох-багатьох питаннях, як особистої, так і суспільної практики, коли вони запитали його про молитву, відповів викладом дослівного тексту молитви. Чи не формалізм, і не бюрократизм продемонстрував Ісус. Надавши нам текст молитви, Спаситель реально потурбувався про нас.
Люди моляться по різним питанням, і самими різними словами. Це нормально, як би природно.
Молитва «Отче наш …» замінює, а точніше – включає в себе всі молитви, які тільки можуть існувати в людському суспільстві. Молитва «Отче наш …» охоплює повний перелік людських потреб і проблем, з якими люди звертаються до Бога.
Тільки деякі характерні приклади:
… Мати молиться про дитину: «Господи, спаси, сохрани мою дочку …».
… Дослідник Біблії молиться: «Боже, допоможи зрозуміти це написане …».
… І так далі. Немає і приблизною можливості, щоб перераховувати всі приводи, за якими люди звертаються до Бога з благанням.
Але! Всі такі нескінченні приводи для молитов до Бога заздалегідь містяться в молитві «Отче наш …». І здоров’я дитини, і своє здоров’я, і можливості розуміння Біблії, і прохання про благополучне вирішення якоїсь життєвої проблеми, всі, всі незліченні людські прохання і моління до Бога укладені в одній фразі молитви «Отче наш …», точніше навіть – в частині фрази. І звучить вона так: «… Хай буде воля Твоя …». Саме на цьому наголосив Господь Ісус, коли пояснюючи як потрібно молитися, сказав: «бо знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання!».
Яким же треба бути мудрим і глибокодумним, і яким міцно віруючим і повністю довіряти Богу, щоб, коли сказав Богу «… Хай буде воля Твоя …», – заспокоїтися, знаючи, що Господь в цих словах почув про всі проблеми, які нас турбують!
Щоб так молитися, потрібно бути людиною досконалою, які мають небесні розуміння духовних глибин. І це саме те, до чого Своїх послідовників закликає Господь: «Тож будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний». (Матвія 5:48). Характерно, що Христос дарував пояснення щодо молитов, і продиктував сам текст молитви «Отче наш …» – після того, як закликав слухачів бути досконалими. Молитва «Отче наш …» – молитва для досконалих.
Зробити молитву «Отче наш …» головною молитвою здатні ті, які на практиці живуть по Нагірній проповіді. Вони дійсно прощають своїх боржників, і не пам’ятають зла. Вони відокремлені від зла. Зло не має на них впливу.
Старозавітні Писання містять багато текстів різних молитов, якими в давнину молилися пророки і праведники. А Новозавітні – не так. У Новозавітних Писання, за рідкісним винятком, немає буквальних текстів молитов. Однак згадки, вказівки на молитви зустрічаються часто. Як молилися апостоли і перші християни? З цього приводу надзвичайно цікаво висловився Апостол Павло: «Бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить …».
При Новому Завіті, коли Закони Бога написані на серцях, в молитві вирішальним є дух, а не словесний текст молитви. «Сам Дух заступається за нас невимовними зітханнями …».
Багато читачів Біблії важко щодо розуміння даних слів Апостола Павла. Тим часом, вони прості і зрозумілі. Апостол говорить про Церкви Христа, про людей, Духом Божим покликаних до Церкви. Для них дані слова прості і зрозумілі. А всім іншим їх зрозуміти неможливо, тому що немає в них Духа Божого, і не знають, не чули вони Голос Духа. «Дух дихає, де хоче, і голос його чуєш …», – говорив Ісус. (Ів. 3: 5-8). Голос духа, це – не звук у вухах. Звук є матерія. А Господь каже про дух …
У Новому Завіті є всього лише один офіційний текст молитви. Це – молитва «Отче наш …». Для віруючих у Христа, що поклоняються Богу в Дусі та в правді, в принципі, інший молитви, іншого тексту молитви не потрібно. У молитві «Отче наш …» для них сказано все. Молитва «Отче наш …» є молитва народжених Духом.
Слова Господа Ісуса: «Ви ж моліться отак …» означають, що ця молитва обов’язково буде почута. Всі інші молитви, якими люди моляться, є їх особисті молитви. А ця молитва від Бога. Тому, щодо людських молитов правомірно можуть виникати питання в плані того, почуті вони Богом. А молитву «Отче наш …» – Бог чує! Тому що Господь сказав: «Ви ж моліться отак …».
Ви бажаєте, щоб Господь почув ваші молитви? Тоді Моліться молитвою “Отче наш”!
Одного разу учні попросили Христа: «Господи! навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів ». Ймовірно, учні чули, що Іоанн Хреститель навчив своїх учнів якоюсь особливою молитві. І вони думали, що Христос також запропонує їм спеціальний текст молитви. А Христос у відповідь «всього лише» повторив те, що говорив в Нагірній проповіді. Він знову продиктував молитву «Отче наш …». (Луки 11: 1-4).
І ось, ми сьогодні маємо можливість від щирого серця сказати Христу: «Господи! дякуємо, що навчив нас молитися».
Є молитва. Це – одне. І є хвала, подяка Богу. А це – зовсім інше. Біблія Багато разів і багатьма закликає нас хвалити і дякувати Богові, бо цього вимагає справедливость.
На відміну від молитов і молінь, в прославлений і хвалі Бога ми не боїмося багатослів’я. «Я благословлятиму Господа кожного часу, хвала Йому завсіди в устах моїх ». (ПСЛ. 33: 2).
Уста, що говорили хвалу Богу чим серце наповнене, приємні Богу, як жертва запашна. «Отож, через Нього завжди приносити Богу жертву хвали, плід уст, які визнають Його ім’я». (Євр. 13:15).
«Слово Христове нехай пробуває в вас рясно, у всякій премудрості Навчайте та напоумляйте самих псалми, гімни, духовні співами Вдячно співайте у серцях ваших Господа ». (Колос. 3:16).