У день Вознесіння Господнього православні віруючі згадують вознесіння на небо Ісуса Христа. Це свято справляють на 40-й день після Великодня, тому щороку дата плаваюча.
В 2024 році Вознесіння Господнє припадає на 13 червня. Це свято вважається одним з 12 головних свят православної церкви.
Історія свята і його сенс
Згідно з переказами, Ісус після Вознесіння явив себе апостолам, а потім зібрав їх в Єрусалимі і сказав, що через кілька днів вони будуть хрещені Духом Святим. Після цього він вознісся на небо.
На Вознесіння червоні облачення священнослужителів змінюються на білі. У них вони служать наступні десять днів – аж до Трійці, яка в 2024 році випадає на 23 червня.
Перемігши смерть і давши тим самим можливість воскреснути, Ісус підніс у своїй особі людську природу, відкривши кожній людині можливість у загального Воскресіння піднестися у вищу обитель світла до самого Престолу Всевишнього. Цей день символізує надію християн на друге пришестя Христа, а ще означає повний розквіт весни за слов’янськими традиціями. У народно-християнської традиції вважалося, що з Вознесіння весна остаточно поступається місцем літу.
Що можна і що не можна робити в цей день?
У свято Вознесіння Господнього забороняється здійснювати будь-яку роботу, за винятком повсякденних побутових справ. У цей день віруючі йдуть до храмів на служби – спочатку на всеношну, а потім на літургію.
Згідно з церковним Уставом, у цей день немає поста. Тому після служби віруючі збираються за святковим столом.
Православні християни в день Вознесіння поминають предків, доглядають за могилами і ходять в гості. Влаштовувати гучні застілля не прийнято, проте заохочується щедрість. Люди вірять, що в цей день Ісус ходить під виглядом жебрака, тому вітається подавати милостиню і допомагати нужденним.
Традиції і прикмети
З Вознесіння, яке завжди припадає на четвер, і до найближчої неділі в селах проходили остаточні проводи весни. Перша неділя після Вознесіння вважалась закінченням весни і початком літа.
У селах на свято не прийнято було викидати сміття з дому і плюватися. Щоб задобрити жебраків, господині пекли “лапотках” – особливі млинці “Христу на доріжку”. Також готувалися спеціальні печива-драбинки, які символізували шлях в рай.
За народними прикметами, на Вознесіння солов’ї співають особливо голосно. А якщо комусь вдасться зловити цю птицю, то буде щастя на цілий рік.
У багатьох селах дотримувалися обряди “заклинання жита”: селянки йшли в поле, кожна вставала у своїй ниви, вклонилась на чотири сторони світу і кидала печиво-драбинку вгору, примовляючи: “Щоб жито моя зросла також високо”. Після чого драбинка злітає. Іноді вгору летіли домашні ложки і яйця з тими ж примовками.