Оскільки багато з нас відвідують храм нерегулярно, то ми схильні здійснювати деякі помилки, хоча і намагаємося зробити все правильно. При цьому хтось колись розповів нам про церковні забобони і тепер ми заодно боїмося якихось знаків. Наприклад, згасне свічка в церкві – і відразу думки, що це поганий знак.
Як себе вести в храмі, щоб нікому не заважати і самим залишитися задоволеними? Як свічку поставити? Адже жоден похід до церкви не може без цього обійтися.
Свічки в церкві
Символічний світ церковної свічки слід сприймати як ознаку нашої віри, що розсіює темряву зневіри. Кожна свічка – це чиясь молитва, прохання Богу, яке залишила людина. Йому важлива, на справді, не ця свічка, а наша добра воля. Адже ми запалюємо цей крихітний вогник не тільки для Нього, але і для себе самих.
Тому ніколи не варто думати про забобони та ще й в самому храмі. Навіть якщо свічка раптом згасла, то слід нарікати на низьку якість воску або протяг, але ні в якому разі на долю. Не треба культивувати в собі думку, що Бог відвернувся і це поганий знак. Краще взяти ще одну свічку і спокійно запалити її.
Ось кілька правил, яких потрібно дотримуватися, щоб не залишилося сумнівів у правильності своїх дій щодо постановки свічки.
Свічку потрібно купувати обов’язково в крамниці при храмі, тільки їх можна ставити, оскільки вони вже освячені належним чином.
Запалювати свічки потрібно вже від інших свічок, що горіли. Просто поднеси гніт, а коли він загориться, оплавився ніжку і став в свічник.
Якщо в свічнику багато вільних місць, став свічку не скраю, а ближче до центру. Щоб іншим людям не потрібно було тягтися через вже запалені свічки.
Не варто запалювати свічку сірниками або запальничкою, так само не потрібно користуватися лампадкою, щоб ненароком її не загасити.
Свічку потрібно ставити вже після того, як виголошена молитва. Після її установки в свічник потрібно перехреститися і вклонитися.
Якщо в храмі проходить служба, варто дочекатися її закінчення і тільки потім запалювати свічки. По суті, це негласне правило хорошого тону всередині храму, тому якщо поспішаєш, то можеш його порушити, але так, щоб мінімально турбувати інших і нікому не заважати.
Насправді не має значення, якою рукою і в якій послідовності ставити свічку. Зайве побожні парафіяни можуть зробити зауваження, але не варто звертати на це увагу.
А тепер до помилок, які несвідомо можна допустити під час відвідин храму. В першу чергу потрібно пам’ятати про те, що це сакральне місце, куди люди приходять спілкуватися з Богом. У тиші і спокої. Потрібно лише подбати про те, щоб не відволікати інших і самому налаштуватися на молитву. Ось ще кілька порад.
Ні в якому разі не можна вступати в суперечку і робити комусь зауваження. Церква зовсім не те місце, де варто з’ясовувати стосунки. Як мінімум це неповага до святині.
Буде небажаної зайва активність під час богослужіння, ходьба по храму, питання тим, хто прийшов помолитися. Нема чого відволікати парафіян від їх діалогу з Богом.
Не потрібно чіпати ікони руками і тим більше припадати до них губами, особливо якщо вони нафарбовані. Побережіть святині!
Недоречний шум, гучні розмови, зайві емоції. Все це може дратувати інших людей і натякати на те, що людина прийшла в храм не для молитви, але заради фарсу, щоб продемонструвати свою побожність іншим.
Поганим смаком буде виглядати рішення не кланятися і не хреститися під час богослужіння разом з усіма.
Від себе хочемо лише додати, що нема чого хвилюватися, якщо переплутав «за здравіє» і «за упокій». Тут найкраще довіритися Богові і молитві. Він чує і слухає, а це і є те головне, навіщо в храм приходимо.
Свічка в церкві, як маленький вогник нашої віри, чиясь молитва в надії отримати благословення на гідне життя. Завжди став її, навіть якщо потрапив в храм випадково.