Масляна — це не просто свято, а цілий тиждень, сповнений теплом, радістю, смачними млинцями та давніми традиціями. У ці дні люди прощаються із зимою та зустрічають весну, нагадуючи собі про важливість родини, дружби та добрих відносин. Кожен день Масляного тижня має свій особливий сенс і ритуали. Давайте розглянемо їх детальніше.
Понеділок — Зустріч (24 лютого)
Перший день Масляної — це підготовка і зустріч свята. У давнину цього дня починали пекти перші млинці. Перший млинець завжди віддавали нужденним або залишали на вікні для поминання предків — вважалося, що це приносить благословення на щасливе і заможне життя.
У селах до цього дня завершували будівництво снігових містечок, крижаних гірок і гойдалок для забав. Це був символічний момент: все готово для веселощів! Молодь каталася з гірок, а дорослі готували святкові частування.
Свати ходили один до одного в гості, обговорювали сімейні справи та плани на майбутнє. Саме з понеділка починалася атмосфера Масляної: у хатах лунав сміх, а запах свіжих млинців розносився по всій окрузі.
Вівторок — Загравання (25 лютого)
Вівторок — день веселощів і перших кроків до кохання. Молодь влаштовувала гуляння на вулицях: каталася на санях, грала в сніжки і водила хороводи.
На заграваннях проводили оглядини наречених. Дівчата намагалися виглядати якнайкраще, а парубки приглядалися до майбутніх дружин. Якщо батьки домовлялися про весілля, його грали вже після Великодня, на Червону гірку.
Цього дня звучали народні пісні, жарти та дзвінкий сміх, створюючи атмосферу легкості й надії.
Середа — Ласунка (26 лютого)
Середа завершувала період так званої Вузької Масляної — перших трьох днів, коли ще можна було поєднувати роботу з підготовкою до святкувань. Від цього дня починалося справжнє бенкетування!
Середа була днем гостинності та частувань. Головним героєм цього дня був зять, який приходив у гості до тещі. У народі казали:
«Зять на поріг — стіни в маслі» — теща готувалася заздалегідь, аби почастувати зятя найкращими млинцями.
«Добрий млинець хрумкий, а зять говіркий» — зять мав не лише ласувати млинцями, а й підтримувати розмову, виявляючи повагу до тещі.
«Зять у двір — млинці на стіл» — як тільки зять заходив у дім, теща відразу подавала гарячі млинці з різними начинками: сметаною, медом, варенням, ікрою чи сиром.
Цього дня родини збиралися за столом, ділилися історіями та жартами. Такі моменти робили сім’ї ще міцнішими.
Четвер — Розгуляй (27 лютого)
З четверга починалася Широка Масляна, коли всі справи відкладалися заради веселощів! Цей день називали Розгуляєм — часом гучних гулянь і народних забав.
На вулицях влаштовували катання на конях із дзвониками, кулачні бої, стрибки через вогнище та снігові баталії. Головною традицією було катання на санях: вважалося, що чим далі проїдеш, тим більше щастя буде в твоєму житті.
Розгуляй символізував прощання із зимовою нудьгою. Люди співали пісні, водили хороводи навколо багаття та веселилися до пізнього вечора.
П’ятниця — Тещині вечорниці (28 лютого)
У п’ятницю теща приходила в гості до зятя, але не сама — із подругами чи сусідками. Це був своєрідний іспит для зятя: він мав показати свою повагу та гостинність, частуючи тещу млинцями так само щедро, як вона його в середу.
Теща сідала на почесне місце, а зять подавав їй найкращі частування. Говорили: «Як зять тещу нагодує, так вона його благословить». Це був день теплоти й взаємоповаги між родичами.
Субота — Посиденьки зовиці (1 березня)
Субота була днем сімейних зустрічей. Молода невістка запрошувала в гості родичів чоловіка, особливо зовиць (сестер чоловіка).
Жінки збиралися за столом, ділилися новинами та обговорювали сімейні справи. Невістка прагнула догодити зовиці, пригощала найкращими стравами та дарувала невеликі подарунки — знак поваги й вдячності за підтримку в родині.
Неділя — Прощена неділя (2 березня)
Останній день Масляного тижня — найважливіший. Це день прощання із зимою та зустрічі весни. Головною подією було спалення опудала Масляної — символу зими. Люди збиралися на площах, водили хороводи, співали пісні та прощалися з холодами.
У християнській традиції цей день називається Прощеною неділею. Люди просили один в одного прощення:
«Прости мене!»
«Бог простить!»
Ці слова мали величезну силу: вони допомагали очистити душу, налагодити стосунки та розпочати новий етап життя.
Після спалення опудала Масляної сім’ї збиралися за святковим столом, щоб завершити тиждень у колі найдорожчих людей.
Масляна — це не лише млинці та веселощі. Це час, коли ми згадуємо про свої корені, про важливість сім’ї й дружби. Це свято світла й тепла, яке допомагає нам відпустити минуле та зустріти весну з чистим серцем.