Що найважливіше в духовному житті? Найважливіше, – я думаю, – збереження миру в серці. Мир повинен утвердитися в наших душах, і тоді навколо нас також буде мир. Поки ми цього не зробимо – миру не буде…
Господь узяв на Себе всі наші тягарі й сказав, що Сам потурбується про те, що нам їсти, пити і вдягнути, а ми судомно тримаємося за свої турботи, створюючи хаос для себе, своїх родин і оточення.
/старець Фадей
Якщо людина не довіряє Богу, якщо вона напружена, зажата і весь час намагається все робити самостійно, вона протистоїть благодаті.
/ігумен Нектарій
Чому ж ми так вперто тримаємо при собі всі наші проблеми?
Ми боїмося довірити їх Тому, хто створив Всесвіт і керує всіма законами буття?
Ми віримо, але не довіряємо.
- Я вірю, що Бог створив світ.
- Я вірю, що Він любить мене.
- Я вірю, що я перебуваю в Промислі Божому.
- Я вірю, що Він може допомогти.
Але я нічого не довіряю Богу, бо вважаю, що мої проблеми можу вирішити тільки я. Я сам здатен бути щасливим, здоровим, благополучним. Я вірю в Бога, а довіряю тільки собі.
Ось що говорить про довіру святий Паїсій Святогорець:
«Допомозі Божій не можуть завадити ні люди, ні демони. Ні для Бога, ні для святих немає нічого складного. Молитва – це довіра Богу. Коли ти абсолютно віриш Богу, тобі більше не потрібно про щось просити чи турбуватися, бо Бог уже все зрозумів. Лише чекай терпеливо, коли плід дозріє й упаде».
Ще святий Паїсій говорив:
«Люди шукають, на що спертися. І якщо вони не довіряються Богові настільки, щоб повністю на Нього покластися, їм не уникнути страждань. Довіра Богу – велика справа!»
Довіра Богу – це важіль, який перевертає відчай, звільняє душу від смутку і страху, зміцнює духовні сили людини, пробуджуючи в ній святий оптимізм.
Довіра – це найвищий рівень віри. Понад віра. ДоВіра. Ще більша віра.
Іноді душі не вистачає лише «трішки» до повного спокою і миру. Місток через це «трішки» – повна довіра Богові.
Ми боїмося йти цим містком
Ми залишаємо увесь тягар проблем на своїх плечах, намагаємося щось вирішити, перебуваючи у стані постійного стресу… Наше недовіра, надмірне сподівання на власні сили, дії, плани, тягар накладених на себе завдань і труднощів занурюють нас у тривоги, хвилювання, нескінченний стрес із наслідками для душі й тіла.
Але вихід є – це довіра.
Довірте Богові те, що ви не можете вирішити самостійно. Це перший крок.
Далі потрібно навчитися довіряти повністю. Віддати в руки Бога все своє життя без залишку. Бо Богові можна і потрібно довіряти все і всіх.
Тоді ви знайдете внутрішній спокій, який нічого і ніхто не зможе порушити. Усе в руках Бога: і великі проблеми, і маленькі.
І на кожну трудність у житті, на найменшу втрату спокою, ви зможете відповісти:
Моє життя, обставини, я сам – у руках Бога. Він захищає мене. Що або хто може порушити мій мир чи похитнути мою віру?
Довіра Богові – це довіра собі
Це розуміння себе, любов до себе, вміння чути себе, розсудливість і усвідомленість у ставленні до себе, своїх внутрішніх ресурсів та зовнішніх обставин.
Я довіряю собі настільки, що готовий віддати Богові все своє життя.
Я довіряю своїй вірі, своєму вибору, своїм межам і людській сутності.
Моя реальність – жити у згоді з собою і Богом, якому я повністю довіряю.
Молитва
Господи, навчи мене довіряти собі й Тобі. Нехай моя віра зросте настільки, щоб стати довірою до Тебе. Я хочу присвятити Тобі все своє життя. Я прошу про довіру, яка є плодом моєї молитви. Я люблю Тебе, Господи, і вірю, що все Тобою робиться для мене з любов’ю і турботою.
Я віддаю в Твої всемогутні руки все своє життя. Моя довіра до Тебе безмежна. Я наповнююся спокоєм і миром. Моя душа заспокоюється в Тобі. Ти вирішуєш усі проблеми. Ніхто і ніщо не може потривожити мене чи зашкодити мені.
Моя довіра до Тебе – це довіра до себе. Я готовий проявити смирення. Я примиряюся з усіма й усім. Світло і гармонія наповнюють моє серце. Я вдячний за силу моєї віри, яка стала повною довірою – віднині й навіки. Амінь.
Довіра Богові – це постійна молитва, яка приносить добрі плоди.
Не кажіть: «Те, що зі мною сталося, не можна змінити», а довірливо віддайте себе Богові й твердо уповайте на Нього.