Багато хто вважає, що карма існує для покарання нас Вищими Силами за наші минулі «гріхи». Але це помилкове уявлення, яке просто перетворило карму на якийсь дамоклів меч.
А в неї зовсім інше призначення.
Але почнемо по порядку, а точніше з визначення, що таке карма.
Карма – це результати наших минулих дій, скоєних під впливом наших бажань та (або) прагнень. І ось в останніх двох словах і прихована істина, яку нам і треба усвідомити.
Ми здійснюємо дії під впливом своїх бажань, звичок та інших зумовленостей. Які наші бажання та зумовленості, так ми й діємо.
А отже, такі й отримуємо результати, які й становлять нашу карму. Якщо ви когось образили, то й вас скривдять, якщо щось вкрали, то і у вас вкрадуть і т.д.
Розумієте?
Через результати наших дій (карму) ми повинні усвідомити, що так чинити не можна. І по суті «клацання по носу» від карми повинно нас зупинити і спонукати задуматися – “а чи правильно я роблю?”
І щоб не отримати ще таке саме «клацання по носу», може не варто так чинити?
І тут важливо звернути увагу ось на що – бажання та зумовленості народжуються в нашому розумі, а розум не відокремлений від людини.
Ось і вимальовується чіткий зв’язок. Карма – це результат дій, дії – наш розум, а розум є нами. Ось і виходить, що:
«Немає карми окремої від нас, від людей».
Розум – це людина. І як ми його «налаштуємо», я маю на увазі свій розум, будемо прагнути до добра чи завдавати шкоди, такі результати ми й отримуватимемо.
Все, що ми маємо на даний момент у своєму житті – це результат наших дій у минулому та нічого іншого. Тут нема на кого ображатись і нарікати на Вищі Сили, заламуючи руки та вигукуючи «За що?»
І якщо ми «загнали» себе своїми діями у неблагополучне становище, то й вийти з нього ми можемо також за допомогою своїх же дій.
Вищий стан, вищі блага можна досягти лише власними наполегливими зусиллями і нічим більше.
Якщо ви виховуєте у собі чисті тенденції, то згодом досягнете найвищого стану. Але навіть якщо негативні тенденції беруть гору, не варто впадати у відчай, в силі людини перемогти їх, доклавши зусиль.
Ми не камені, ми не рослини і навіть не тварини, ми маємо можливість усвідомлювати і силою волі переламати негативні тенденції та направити роботу свого розуму на дотримання чистих тенденцій.
Наш розум можна порівняти з норовливою дитиною. Як ми привчаємо дитину до хороших вчинків, так само потрібно привчати розум до чистих прагнень.
Наші минулі дії та прагнення зараз матеріалізувалися у цьому світі. Чи були це добрі прагнення чи не дуже, ми можемо бачити результати.
Але якщо ми своїми діями та думками підтримуватимемо лише чисті прагнення та схильності, то нечисті помруть як неполитий бур’ян у посуху.
У нашому матеріальному світі, куди ми прикладаємо енергію, що ми практикуємо, що ми думаємо, те й втілюється. Якщо ми прагнемо чистих і благородних цілей, з чистими помислами, то в результаті досягаємо стану без страждання.
Часто я бачу питання і навіть обурення: «А чому я мушу страждати за те, що я навіть не пам’ятаю, що я це робив?»
А що змінить ця пам’ять? Хіба в цьому житті ви не робите одні й ті самі помилки щоразу? Робите!
Здавалося б, ще свіжа пам’ять про минулі помилки, але все одно ми наступаємо на ті ж граблі. Чому?
Тому що здійснюємо вчинки під впливом наших бажань та (або) прагнень. Вони правлять балом, а не наша пам’ять.